Назавизів — Енциклопедія Сучасної України

Назавизів

НАЗАВИ́ЗІВ – село Надвірнянського району Івано-Франківської області. Назавизів. сільс. раді підпорядк. с. Мирне. Н. знаходиться на правому березі р. Бистриця-Надвірнянська (витік Бистриці, бас. Дністра), за 30 км від обл. центру та 3 км від залізнич. ст. Лісна Тарновиця; прилягає до пн. околиць Надвірної. Пл. 17,19 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1906 осіб; станом на 2019 – 2043 особи; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях Івано-Франківськ–Рахів (Закарп. обл.). Н. уперше згадується у писем. джерелах 1479. За легендою, назва походить від засновника села Ф. Назавизівського. Спочатку село розташовувалось на лівому березі Бистриці-Надвірнянської, в передгір'ї Укр. Карпат. 1750 після великої повені значна частина мешканців переселилася на правий берег. Поступово на старому місці виникло с. Заріччя (після встановлення рад. влади перейменоване на Мирне). Жит. брали участь у повстанні на чолі з Мухою 1490–92 і Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Тут діяли опришків. загони О. Довбуша. Після 1-го поділу Польщі 1772 Н. відійшов до Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). У міжвоєнні роки діяли осередки укр. т-в, зокрема «Просвіти», Союзу українок, «Січі», «Лугу». 1919–39 – знову у складі Польщі, від 1939 – УРСР. Багато мешканців зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до липня 1944 – під нім. окупацією. У лавах УПА перебувало 62 особи, з них 33 загинули, зокрема й курінний Чорний (Д. Рудак; 2017 відкрито пам'ят. знак). Нині працює низка малих підпр-в з оброблення деревини. Розвідано родовище піщано-гравій. матеріалів. У Н. – заг.-осв. школа; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Пам'ятка арх-ри нац. значення – дерев'яна церква Іоанна Хрестителя (1820, належить громаді УГКЦ). Храм. будівля тризрубна в плані. З Зх. до бабинця прибудовано вужчий присінок, зі Сх. до вівтаря – прямокут. форми захристію, що схована під широким піддашшям. Під опасанням – стіни з фарбов. зрубів, а над ним – метал. покриття. На гребенях дахів і бабинця та на ліхтарі над верхом нави – маківки. 2007 за 130 м на Сх. від дерев'яного освячено новий однойм. цегл. храм. У селі насипано символічну могилу УСС. Серед видат. уродженців – історик М. Кугутяк; скульптори В. Гурмак (засл. діяч мист-в України) і С. Загайкевич.

Літ.: Надвірнянщина: Істор.-геогр. нарис. Надвірна, 1999.

В. А. Мацелик, О. М. Колінковська


Покликання на статтю