Ковельський район

КО́ВЕЛЬСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у центральній частині Волинської області. Межує з Старовижів., Камінь-Кашир., Маневиц., Рожищен. і Турій. р-нами Волин. обл. Утвор. 1940. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,8 тис. км². Насел. 43 000 осіб (2001, складає 97,8 % до 1989), пере­важно українці. У складі р-ну — смт Голоби та Люблинець і 91 сільс. насел. пункт. Функції райцентру виконує місто обл. значе­н­ня Ковель. Лежить у межах Поліс. низовини. Поверх­ня пн. і центр. частин — горбисто-хвиляста морен­но-зандрова рівнина, пд. — хвиляста денудаційна, низовин­на. Мінерал.-сировин. потенціал Ковельщини складають 8 родовищ буд. пісків, 2 — це­гляно-черепич. сировини, 4 — крейди. Є торф. На тер. р-ну — 19 природ. озер і 11 штуч. водойм. Протікають річки Турія, Стохід та їхні притоки Чорна, Рудка, Воронка (бас. Дніпра). Заг. пл. водного дзеркала 223 га. Ґрунти пере­важно дерново-підзолисті, піщані та супіщані, зу­стрічаються лучні та торфоболотні. Пл. лісів 42,4 тис. га (сосна, дуб). Обʼєкти природно-заповід. фонду: ландшафт. заказник заг.-держ. значе­н­ня Нечимне, місц. значе­н­ня 6 ландшафт., 3 ботан., 3 гідрол., 1 заг.-зоол., 2 орнітол. заказники, 12 ботан. памʼяток природи. Спеціалізація с. господарства — рослин­ництво зерн. та тварин­ництво мʼясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 94,9 тис. га, з них орних земель — 49 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 118 фермер. госп-в. У К. р. — 58 заг.-осв. шкіл; 56 клубів, 41 б-ка, 3 муз. школи, Лесі Українки Музей-садиба; 2 лікарні, протитуберкульоз. диспансер, 11 лікар. амбулаторій, 72 фельдшер.-акушер. пункти, санаторій матері і дитини «Турія», спорт.-оздоровча база «Оберіг»; 2 ДЮСШ. Виходить рай. г. «Вісті Ковельщини». Функціонують народні колектив «Родина», тріо «Райдуга», вокал. тріо, хор «Червона калина». У селах Колодяжне («Shelter») і Воля-Ковельська («Берегиня», «Золота під­кова») діють готел.-ресторан­ні комплекси. Реліг. громади: 42 — УПЦ МП, 11 — УПЦ КП, РКЦ, християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня. Виявлено городища у селах Кривлин (14–17 ст.), Мельниця (10–13 ст.) і Нові Кошари (12–14 ст.), курган у с. Радошин (16 ст.). На тер. К. р. зареєстровано 109 обʼєктів культур. спадщини. Памʼятки історії та культури пере­важно повʼязані з періодом 2-ї світової війни. Памʼятки архітектури та містобудува­н­ня: пошт. станція у с. Воля-Любитівська (19 ст.), Дмитрів. церква у с. Гішин (1567, най­старіший деревʼяний храм у Волин. обл.), Георгіїв. церква (1783) з дзвіницею (18 ст.), садиба Вільгів (поч. 20 ст.) з вʼїзною брамою (18 ст.), будинок залізнич. станції (1903) у смт Голоби, Успен. церква (1769) з дзвіницею (кін. 19 ст.) у с. Доротище, Михайлів. церква у с. Дроздні (1710), Хрестовоздвижен. церква у с. Козменичі (1888), Покров. церква у с. Любитів (16–19 ст.), костел у с. Мельниця (1802–81), Дмитрів. церква у с. Під­ліси (1910), Михайлів. церква у с. Пісочне (1866), церква Різдва Богородиці у с. Погіньки (1903), церква Різдва Богородиці у с. Рокитниця, церква Іоан­на Богослова у с. Скулин (обидві — 1784). Серед видат. уродженців — фізики В. Божидарник (смт Голоби) і А. Семенюк (с. Битень); письмен­ники Л. Панасенко (с. Перковичі), С. Рудик (с. Любитів), І. Січовик (с. Велицьк), С. Скоклюк (хутір побл. с. Гредьки); живописець, культур. діяч А. Лазарчук (с. Уховецьк); актор, засл. арт. України В. Мороз (с. Білин). З смт Голоби повʼязані життя та діяльність актриси, письмен­ниці Галини Орлівни (Г. Мневська), з с. Колодяжне — громад.-політ. діяча, публіциста, вченого М. Драгоманова (19 ст., див. Драгоманови), його сестри фольклористки, письмен­ниці Олени Пчілки (О. Косач) та племін­ниці поетеси Лесі Українки (Л. Косач), письмен­ника К. Граната. До родини Косачів при­їздив письмен­ник, критик, вчений, громад. діяч І. Франко. 1846 на Ковельщині побував Т. Шевченко. Тут він змалював багато будинків, церков, зокрема у с. Вербка, зібрав низку нар. оповідань, казок, пісень.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю