КОВАЛЕ́НКО Евеліна Діонісівна (21. 01. 1930, Одеса — 28. 07. 2008, там само) — піаністка, педагог. Професор. Закінчила Одеську консерваторію (1952; клас М. Старкової) та аспірантуру при Ленін­градській консерваторії (нині Санкт-Петербург, 1962; керівник П. Серебряков). Від 1952 — в Одеській музичній академії: 1973–81 — завідувач, від 1995 — професор кафедри спеціального фортепіано. Справжнім артистизмом та глибоким філософським осмисле­н­ням від­значалася її сольна інтер­претація творів Р. Шуман­на. Варте уваги філі­гран­не трактува­н­ня К. багатьох творів К. Дебюс­сі та М. Равеля. Спів­працювала зі скрипалями Г. Сандомирським, Л. Лембергським, А. Зіс­серманом, альтистом С. Калініним. Ви­ступала із сольними концертами містами України. Авторка низки науково-методичних праць, присвячених інтер­претації фортепіан­них творів, фразуван­ню й артикуляції, творчості С. Рахманінова, Ф. Бузоні, Й. Брамса, фортепіан­ним школам Франції 1-ї половини 20 ст. Серед учнів — лауреати між­народних і всеукраїнських конкурсів І. Арапов (США), Я. Кудлик, Й. Дорфман (обидва — Ізраїль), Нгуен Тхан Лінь (Вʼєтнам), С. Тимофєєва, Т. Шевченко.