Розмір шрифту

A

Кобиловолоки

КОБИЛОВОЛО́КИ (1964–90 — Жовтневе) — село Теребовлянського ра­йону Тернопільської області. Кобиловолоц. сільраді під­порядк. с. Млиниська. Знаходиться між річками Серет і Нічлава (притоки Дністра), за 18 км від райцентру та за 7 м від залізнич. ст. Деренівка. Площа 6,2 км2. Насел. 1592 особи (2001), пере­важно українці. На тер. К. виявлено залишки поселе­н­ня та похова­н­ня перших ст. н. е., побл. с. Млиниська зна­йдено золоту рим. монету поч. 4 ст. К. уперше зга­дано у писем. джерелах 1394. Село здавна було потуж. центром бджільництва, ткацтва, садівництва. К. за­знавали частих нападів татар. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Тут була резиденція польс. графів Лосів. Після 1-го поділу Польщі 1772 К. ві­ді­йшли до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1810–15 у складі Терноп. округу входили до Рос. імперії. 1890 у селі від­крито осередок товариства «Просвіта», 1904 — товариства «Січ». Водночас існував один з найбільших у Галичині осередків Братства тверезості, який нараховував 1012 членів. Від 1920 — у межах кордонів Польщі, від 1939 — УРСР. Жит. за­знали польс. і більшов. ре­пресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 97 жит. До серед. 1950-х рр. побл. села вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Від 1906 працює Кобиловолоц. спирт. завод. У К. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія. Памʼятки архітектури: церква Воскресі­н­ня Христового, костел (обидві — 1882). Встановлено памʼятний знак на честь 50-річчя скасува­н­ня панщини (1898), памʼятники Т. Шевченку, воїнам-односельцям, які загинули під час 2-ї світової війни, насипано символічну могилу Борцям за волю України. У селі зростають: віком понад 100 p. — клен гостролистий, понад 200 р. — 6 дубів і 3 липи. Серед видат. уродженців — вет. лікар С. Стояновський, громад. діяч С. Басистий, спортс­мен (гирьовий спорт) П. Бундза. У К. проживав літературо­знавець, поет, академік АН УРСР В. Щурат. Сюди до рідної тітки, дружини священика, при­їжджав чільний діяч укр. націоналіст. руху С. Бандера. У грудні 2008 на будинку, в якому неодноразово пере­бував С. Бандера, від­крито мемор. дошку.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
13
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
8852
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
155
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 94
  • середня позиція у результатах пошуку: 7
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 7): 60.8% ★★★☆☆
Бібліографічний опис:

Кобиловолоки / І. І. Зінчишин // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-8852.

Kobylovoloky / I. I. Zinchyshyn // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2013, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-8852.

Завантажити бібліографічний опис

Золотники
Населені пункти  |  Том 10  |  2023
І. І. Зінчишин
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору