Капранови

КАПРА́НОВИ Віталій Віталі­йович (24. 07. 1967, м. Дубос­сари, нині Молдова) і Дмитро Віталі­йович (24. 07. 1967, там само — 16. 04. 2024, Київ) — письмен­ники, видавці, брати. На­вчалися в Уральському політехнічному (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ, 1984–87) та Московському енергетичному (1988–91) ін­ститутах. Працювали у фармацевтичному й виноробному бізнесі. На початку 1990-х рр. у Москві видавали українську газету «Тинди-ринди», журнал української фантастики «Брати». Від 1998 — у Києві, де організували каталог книжок поштою «Книгоноша», 1999 провели перший конкурс української гостросюжетної літератури «Золотий Бабай», 2000 заснували видавництво «Зелений пес». Уклали зб. «Кобзар 2000» (2001; пере­ви­дано 5 разів). 2004 на знак протесту проти антиукраїнського бюджету під КМ України спалили рукопис нового роману, що спонукало уряд внести зміни до бюджету.

Автори романів «Приворотне зілля» (2004), «Роз­мір має значе­н­ня» (2006), «Щоден­ник моєї секретарки» (2011), «Забудь-річка» (2016), «Справа Сивого» (2018), «Паперові солдати» (2019), «Рута» (2020); ви­дань, що продовжили «Кобзар 2000» — «Нові роз­діли до “Кобзаря 2000”» (2008), «Кобзар 2000 + Нові роз­діли + Найновіші роз­діли» (2010); науково-популярних книг «Закон братів Капранових» (2007), «Май­дан. Таємні файли» (2017); книжок для дітей «Зоряний вуйко» (2009), «Мальована історія Незалежності України» (2013). Усі за­значені книги опубліковано в Києві.

Від 2008 — куратори культурної про­грами книжкового ярмарку «МЕДВІН» та «Літературної Країни Мрій». 2011 започаткували Всеукраїнський конкурс двійників Т. Шевченка. Створили канал «Імені Т.Г. Шевченка» на YouTube.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю