Карпатських курганів Культура

КАРПА́ТСЬКИХ КУРГА́НІВ Культура — археологічна культура. Датована кін. 2 — поч. 5 ст. н. е. Поширена в перед­гір. обл. Сх. Карпат у верх­ніх течіях Дністра, Серету й Пруту. Перші памʼятки від­крито на­прикінці 19 ст., в окрему культуру ви­окремив М. Смішко 1960 (назва повʼязана з курган. поховал. обрядом). Археол. дослідж. здійснювали також Т. Сулімірський, Я. Пастернак, Л. Вакуленко та ін. Загалом роз­копано 10 поселень і 30 могильників. Поселе­н­ня роз­таш. на мисах, утвор. течією річок. Житла — напів­землянки прямокут. форми пл. 9–12 м², глиб. 0,5–0,9 м. Наявні госп. споруди, ями, вогнища поза будівлями. На поселе­н­нях у смт Печеніжин (Коломий. р-н) та с. Голинь (Калус. р-н) від­крито гончар. горни, у с. Пилипи (Коломий. р-н; усі — Івано-Фр. обл.) — комплекс зерно­сховищ. Могильники роз­таш. на вершинах узгірʼїв і високих берегах річок (від 5–20 до 60–100 насипів). Кургани куполоподіб. форми, вис. 1–1,5 м, діаметр 10–12 м. Спалені рештки померлих вміщували в ямки чи урни або залишали на поверх­ні кострища. Простежено залишки земляних, камʼяних та деревʼяних під­курган. кон­струкцій. Поховал. інвентар: керам. посуд, елементи вбра­н­ня та прикраси (фібули, пряжки, намиста тощо), особисті речі (ножі, знаря­д­дя праці, кістяні гребінці, монети) покійного. Високий роз­виток землеробства засвідчують зна­йдені у курганах і на поселе­н­нях наральник, серпи, жорна, посудини для зберіга­н­ня зерна, широкий асортимент зерен обгорілих злаків. У керам. комплексі пере­важає посуд, виготовлений на гончар. крузі, — горщики, миски, келехи, кухлики з лощеною поверх­нею, кухон­ні горщики із складно­профільов. вінцями. Широкі торг. звʼязки, пере­важно зі сх. рим. провінціями, під­тверджує значна кількість антич. амфор, рим. монет, імпорт. скляного посуду.

Завантажити статтю