Карпинець Іван Іванович
КАРПИНЕ́ЦЬ Іван Іванович (26. 12. 1898, м. Рудки, нині Самбірського р-ну Львівської обл. — 17. 11. 1954, Львів) — історик, музеєзнавець. Батько І.-І. Карпинець. 1918–20 воював у складі УГА. Закінчив Львівський (таєм.) український університет (1923), Львівський університет (1928). У 1932 здобув ступінь доктора філософії. Від 1929 вчителював у приватних школах Львова, від 1936 працював у бібліотеці НТШ. Засновник (1937) і керівник (до 1939) Музею воєнно-історичних памʼяток НТШ. 1939–40 — інспектор комісії з охорони памʼяток культури Львівської обл.; 1940–41 — молодший науковий співробітник, 1944–46 — старший науковий співробітник Львівського відділу Інституту історії АН УРСР; 1941–44 — архіваріус Львівського архіву; 1946–48 — співробітник Інституту історії АН УРСР (Київ); 1948–54 — викладач німецької мови Львівських зооветеринарного і торгово-економічного інститутів. Досліджував економічну і військову історію Галичини 18–19 ст., військову історію західноукраїнських земель 1914–20. У Львові встановлено меморіальну дошку К., його імʼям названо вулицю.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Документи до історії першого соціалістичного процесу в Галичині. 1877–1878 // Зап. НТШ. 1931. Т. 151; Історія 8-ї Галицької бригади (давніш. «Групи Рудки» або «Групи Гофмана») // Літопис Червоної Калини. Л., 1932–35; Галицькі залізні гути та їх продукція в рр. 1772–1848 // Зап. НТШ. 1937. Т. 154; Участь б. учнів Перемиської української гімназії в українській визвольній війні // «Де срібнолентий Сян пливе»: Пропам’ятна книга ювілею 50-ліття Укр. держ. гімназії в Перемишлі. 1888–1938. Перемишль, 1938; Белз і Белжчина під Австрією (1772–1918). Л., 2003; Галичина: військова історія. 1914–1921. Л., 2005.
Людина 