КА́РСЬКИЙ Юхим Федорович (Карскі Яўхім Фёдаравіч; 20. 12. 1860(01. 01. 1861), с. Лаша, нині Гроднен. обл., Білорусь — 29. 04. 1931, Ленін­град, нині С.-Петербург) — білоруський мово­знавець, фольклорист. Доктор філології (1896). Акад. С.-Петербур. (1916, у подальшому — РАН і АН СРСР) та Чес. (1929) АН. Закін. Ніжин. істор.-філол. ін­ститут (1885). Учителював. Магістер. дис. з фонетики і граматики білорус. мови захистив 1893 в Університеті св. Володимира у Києві. Від 1894 — професор кафедри рос. і словʼян. мов та історії рос. літ-ри, 1905–10 — ректор Варшав. університету. 1902 ви­ступив з доповід­дю на 12-му Археол. зʼ­їзді у Харкові. 1914 обраний почес. чл. істор.-філол. товариства при Новорос. університеті в Одесі. 1917–28 — проф. Ленінгр. університету. Водночас 1921–29 — директор Музею антропології та етно­графії (Ленін­град). Ред. «Рус­скаго филологическаго вѣстника» (1905–17), «Известий Отделения рус­ского языка и словесности Рос­сийской академии наук» (1920–1931). Основоположник білорус. мово­знавства, літературо­знавства, фольклористики. Наукові дослідже­н­ня: діалектологія та історія білорус. мови, фольклор, історія білорус. літ-ри; актуал. пита­н­ня славістики, білорусистики, русистики. Під­готував «Пра­граму для збору асаблівасцей беларускіх гаворак» (С.-Петярбург, 1897; Петра­град, 1916). Опублікував «Белорус­ские песни села Березовка Новогрудского уезда Минской губернии» (Варшава, 1884–85), «Грам­матику древнего церковнославянского языка сравнительно с рус­ским» (Вильна, 1888; 19-е изд. — Сергиев Посад, 1917), зб. «Белорус­ские песни деревни Новоселок-Затрокских Виленской губернии, Трокского уезда» (Варшава, 1889). Роз­глядав також пита­н­ня української мови, зокрема у ст. «Из рус­ской диалектологии» // «Изборник Киевский, посвящен­ный Т. Д. Флоринскому», К., 1904; «Малорус­ский Луцидарий по рукописи ХVII в. Текст, со­став памятника и язык» // «Варшавские университетские известия», 1905, № 9 (окреме вид. — Варшава, 1906).