Карунський Олександр Михайлович

КАРУ́НСЬКИЙ Олександр Михайлович (14. 10. 1963, м. Фастів Київ. обл.) — скульптор, графік. Син Михайла, брат Світлани Карунських. Член НСХУ (1992). Закін. Київський художній інститут (1987; викл. В. Борисенко, В. Бородай, І. Макогон). На творчій роботі. 1991–2000 — викладач Київ. дит. худож. школи № 8. Учасник міських, всеукр. мистецьких виставок від 1987. Розкриваючи сутність зображуваного у композиціях, пам’ятниках, пам’ят. дошках і рельєфах, застосовує оригін. художні прийоми; використовує базальт, скло, дерево, теракоту.

Тв.: композиції — «Дихання», «Суперечка» (обидві — 1990), «Острів скарбів» (1991; 1996), «Лицарський турнір», «Танок Саломеї», «Спека» (усі — 1991), «Воїн», «Очікування», «Ніч і день» (усі — 2010); пам’ятник Т. Шевченку (с. Буша Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл., 1992); пам’ятний знак укр. яхтсмену О. Грищенку (м. Пунта-дель-Есте, Уруґвай, 1993, співавт. О. Левич); пам’ятна дошка С. Пекарю (Київ, 1998); рельєф «Пам’яті А. де Сент-Екзюпері» (1998); графіка — «Пробудження» (2008).

Літ.: Олександр Карунський. Одна пластична ідея: Альбом. К., 2000.

О. І. Большакова

Основні твори

композиції — «Дихання», «Суперечка» (обидві — 1990), «Острів скарбів» (1991; 1996), «Лицарський турнір», «Танок Саломеї», «Спека» (усі — 1991), «Воїн», «Очікування», «Ніч і день» (усі — 2010); пам’ятник Т. Шевченку (с. Буша Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл., 1992); пам’ятний знак укр. яхтсмену О. Грищенку (м. Пунта-дель-Есте, Уруґвай, 1993, співавт. О. Левич); пам’ятна дошка С. Пекарю (Київ, 1998); рельєф «Пам’яті А. де Сент-Екзюпері» (1998); графіка — «Пробудження» (2008).