КА́СТРО РУС Фідель-Алехандро (Castro Ruz Fidel Alejandro; 13. 08. 1926, містечко Біран, провінція Орʼєнте, Куба — 25. 11. 2016, Гавана) — кубинський політичний діяч. Герой Радянського Союзу (1963). Ленін. премія «За зміцне­н­ня миру між народами» (1961). Державні нагороди СРСР. Ордени Ярослава Мудрого (1999) і «За заслуги» 1-го ступеня (2010). Закін. Гаван. університет (1950). Від­тоді працював адвокатом у Гавані. Вступив до Партії кубин. народу (ортодоксів). Не був затверджений її керівництвом канд. у депутати на виборах 1952 через радикал. по­гляди. Після встановле­н­ня на Кубі диктатури генерала Ж. Батісти у липні 1953 організував зброй. ви­ступ, який закінчився невдачею. У жовтні того ж року засудж. до 15-ти р. тюрем. увʼязне­н­ня. 1955 амністований, ви­їхав у Мексику і роз­почав під­готовку до нового пов­ста­н­ня. У грудні 1956 на чолі невеликого загону революціонерів висадився у провінції Орʼєнте й роз­горнув широку партизан. боротьбу, яка завершилася повале­н­ням режиму Ж. Батісти в січні 1959. Від лютого 1959 — премʼєр-міністр, від 1965 — 1-й секр. КП, від 1976 — головнокомандувач, голова Держ. ради та РМ Куби. 1961 оголосив про соціаліст. характер революції та ініціював пере­творе­н­ня Куби в однопарт. соціаліст. республіку. Зближе­н­ня з СРСР, а також націоналізація великих під­приємств і банків, що належали пере­важно американцям, спричинили конфлікт із США, які 1962 ввели ембарго на торгівлю з Кубою і домоглися її виключе­н­ня з ОАД. У свою чергу К. Р. надавав активну допомогу революціонерам у т. зв. країнах третього світу, зокрема направляв кубин. військовиків у Анґолу, Ефіопію, Нікараґуа, Ґренаду. Після аварії на ЧАЕС з його ініціативи 1990 на Кубі за­проваджено про­граму з оздоровле­н­ня та лікува­н­ня укр. дітей. 2006 через хворобу пере­дав владні повноваже­н­ня своєму братові Раулю.