Розмір шрифту

A

Крилос

КРИ́ЛОС — село Галицького ра­йону Івано-Франківської області. Знаходить­ся на р. Луква (притока Дністра), за 6 км від райцентру та залізнич. ст. Галич. Площа 18 км2. Насел. 1693 особи (2001), пере­важно українці.

У К. та його околицях вияв­лено поселе­н­ня епохи мезоліту, неоліту, культури шнурової кераміки, голі­град. культури фракій. гальштату, періоду Київ. Русі. Археол. й істор.-топогр. роз­від­ки тер. навколо Успен. церкви (1584) проводили І. Шараневич, О. Чо­ловський, Й. Пеленський, Л. Чач­ковський, Я. Пастернак.

Від­крит­тя залишків Успен. собору (фун­дамент, за 5 м на Сх. від Успен. церкви; серед. 12 ст.) екс­педицією Я. Пастернака, археол. до­­с­лідж. тер. Крилос. городища, які продовжували В. Ауліх, В. Ба­ран, Б. Томенчук, Ю. Лукомський, принесли знач. масив інформа­ції про історію Галича давнього. У храмі поховано його фундатора князя Ярослава Осмомисла (зна­йдено камʼяний саркофаг із останками; є літописна згадка під 1187, повʼязана з його смер­тю та похова­н­ням), у ньому хрес­тили та вінчали його синів, висвячували на галиц. престол Да­нила Романовича. Востан­нє в літописі Успен. собор згадується під 1255. Ймовірно, зруйнований у 1340-х рр. Галиц. Ус­пен. собор був не лише композиц. і сакрал. центром княжого горо­да, поряд з яким роз­ташовувалися княжий і митрополичий дво­ри, а й виконував роль укріпленої цитаделі, про що свідчать описи подій 1219 та 1254.

За рекон­струкціями дослідників, це була триапсидна чотиристовпна спо­руда, опоясана з трьох боків од­ноповерх. від­критими галереями. Існує кілька версій щодо походже­н­ня назви: за С. Пушиком — від слів «крило» і «ліс» (нібито княжа гора була своєрід. крилом Галича, яке впиралося у ліс. масив) або від слова «критися» (у давнину в густому лісі на Крилос. горі місц. жит. ховалися від ворогів); за П. Сіреджуком — від назви під­вищеного місця у пере­двівтар. частині храму, де під час богослужі­н­ня стоїть священик; за моск. істориком М. Тихомировим — від грец. слова «клірос» — собор духовенства. Біль­шість вчених стверджує, що насел. пункт зберіг за собою назву однойм. реліг. кварталу давнього Галича, локалізованого у княжу добу на цій території. 1301 К. у фундац. Грамоті на за­кладе­н­ня Галиц. митрополії впер­ше згадується як само­стійна адм. одиниця. Після ліквідації Галиц. митрополії (1391) тут майже до остан. третини 15 ст. знаходилася резиденція намісників. З від­новле­н­ням 1539 Галиц. єпархії насел. пункт став другою резиденцією галиц.-львів. єпис­копів.

Єпис­коп Гедеон Балабан заклав у К. друкарню. 1606 у ній ви­дано «Учительне Євангеліє» царгород. архі­єпис­копа св. Каліста. У крилос. друкарні працювали Варлам Гребеневич, Семен Будзина, Памво Беринда. Після смерті Гедеона Балабана центр єпархії знову пере­несено до Львова. У 1670-х рр. унаслідок тривалого конфлікту між претендентами на єпис­коп. престол черговий раз роз­ділилася на 2 частини: Є. Сви­стіцький осів у Львові, а Й. Шу­млянський — у К. 1753 у місц. друкарні єпис­коп Л. Шептицький видав «Краткое поученіе о сакраментії Євхаристії, о сьв. Лі­тургії і о сьв. обрядах сакрамен­тальних» зі своєю перед­мовою. 1807–1944 у К. містилася тимчас. резиденція галиц. митрополитів. Жит. брали участь у пов­­стан­ні селян Галиц. землі 1490–92 під проводом Мухи, Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1676 К. за­знав великих руйнувань під час турец.-татар. нападу. Після 1-го поділу Польщі 1772 К. заволоділа Австрія (від 1867 — Австро-Угорщина). 1875 від­крито 1-класну школу, 1907 засн. читальню «Просвіти», на поч. 1920-х рр. — ко­оперативи «Будучність», «Луква», «Сила», на­прикінці 1920-х — на поч. 1930-х рр. — гурток «Сільс. госпо­даря». Під час 1-ї світової війни тут точилися запеклі бої.

Від листопада 1918 до травня 1919 діяла влада ЗУНР. Улітку 1919 після боїв 3-го корпусу УГА з польс. частинами К. захопила Польща. Від 1939 — у складі УРСР. Від липня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. Ще до поч. 2-ї світової війни органи НКВС заарештували 23 жит., більшість яких бу­ли чл. ОУН, 1941 вислали у Крас­нояр. край (РФ) 7 осіб. У 2-й пол. 1940-х рр. за допомогу під­пі­л­лю з К. депортовано 27 родин. У боях з енкаведистами загинуло 138 крилосців. У червні 1990 на Крилос. горі від­крито перший в Україні памʼятник жертвам сталін. ре­пресій. 1858 мешкало 641, 1880 — 941, 1890 — 1245, 1913 — 1365, 1921 — 1437, 1931 — 1728, 1943 — 1503, 1959 — 1557, 1989 — 1737 осіб.

Нині у К. — заг.-осв. школа, дитсадок; Нар. дім, б-ка; мед. амбулаторія. Діє реліг. гро­мада УГКЦ. Серед ін. памʼяток — каплиця св. Василія (зведена бл. 1500 на місці хрещальні Успен. собору), митрополичі палати (поч. 19 ст.), Княжа криниця, над­­гробна плита церк. діяча М. Шу­млянського (виявлена бл. 1700), памʼятник воїнам-односельцям, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, памʼятний знак «Давній Галич», мемор. дошка Я. Пастернаку (на стіні каплиці св. Василія). На основі памʼяток історії та культури Галича, К., с. Шевченкове та їхніх околиць, а також істор.-крає­знав. музею та музею нар. архітектури у К. 4 листопада 1994 створ. Нац. заповід­ник «Давній Галич». У К. народилися громад.-політ. діяч, письмен­ник, педагог Ю. Романчук, громад. діяч, публі­цист, пере­кладач, лікар Я. Хмілевський; художник театру, гро­мад. діяч П. Фіґоль, мистецтво­­знавець, художник, засл. худож­ник УРСР М. Фіґоль, мистецтво­­знавець, художник Б. Бойчук, художник В. Бацвин.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
15
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
1029
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
72
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 20
  • середня позиція у результатах пошуку: 6
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 6): 100% ★★★★☆
Бібліографічний опис:

Крилос / І. І. Лотоцький // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-1029.

Krylos / I. I. Lototskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2014, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-1029.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору