Галич давній

ГА́ЛИЧ давній — давньоруське місто; археологічна памʼятка на території сучасної Івано-Франківської області. Місто виникло на основі кількох городищ із посадами, роз­таш. у межиріч­чі Дністра та його приток, що у 12–13 ст. були обʼ­єд­нані в одну міську систему. Центр. городище з кафедрал. Успен. собором та княжими палатами, укріплене валами і ровами, знаходилось над р. Луква (притока Дністра) на місці сучас. с. Крилос Галиц. р-ну. Перша писемна згадка про Г. (датована 899) належить нотарію угор. короля Бели IV і вважається міфічною. Ін. літописні згадки по­значено 1140–41, коли князь Володимирко Володаревич пере­ніс сюди свою столицю із Пере­мишля. 1199 волин. князь Роман Мстиславич обʼ­єд­нав Галиц. і Волин. князівства в одну державу — Галицько-Волин. князівство із столицею в Г. У 12–13 ст. на тер. міста було бл. 30-ти білокамʼяних храмів. Залишки їхніх фундаментів, архіт. деталей, високохудожні глиняні плитки, що покривали під­логу, засвідчують високу майстерність зодчих галиц. архіт. школи. До сьогодні збереглася церква св. Пантелеймона (нині с. Шевченкове Галиц. р-ну). Знач. роз­квіту місто набуло в 2-й пол. 12 — 1-й пол. 13 ст. за князюва­н­ня Ярослава Володимировича, Романа Мстиславича, Данила Галицького. На той час Г. став ви­значним екон., політ. і культур. центром. Тут роз­вивалися ремесла, торгівля, велося велике цивіл. і церк. будівництво, складено Галицько-Волин. літопис. 1241 укріпле­н­ня Г. зруйновано монголо-татарами. Столиця Галицько-Волин. князівства, ймовірно, була пере­несена в Холм, а Г. залишився центром Галиц. єпархії.

У ході археол. дослідж. Г., які почалися в 50-х рр. 19 ст., встановлено, що на його тер. знаходилось кілька давніх поселень, починаючи з трипіл. культури 4 тис. до н. е. У 8–9 ст. тут існували словʼян. поселе­н­ня, а від 10 ст. — укріплені городища, зокрема центральне на Крилоській горі. Під час дослідж. оборон. споруд виділено 3 хронол. етапи в буд-ві міста: 10, 12–13 та 14–18 ст. В ур­очищі Карпиця роз­копано фундаменти церкви Спаса. На Замковій горі в сучас. м. Галич під руїнами замку старости 14–18 ст. від­крито давньорус. городище 11–13 ст. На городищах та їхніх посадах, а також бояр. дворах виявлено числен­ні житла міщан, збуд. із деревʼяних плах, і ремісничі майстерні, зокрема ювелірні, залізоробні, ковальські, гончарні, каменеобробні. Кілька ювелір. монастир. майстерень від­крито на Золотому тоці. Археол. матеріали роз­копок зберігаються в екс­позиції та фондах історико-крає­знав. музею Нац. заповід­ника «Давній Галич».

Завантажити статтю