КАЛИТО́ВСЬКИЙ Омелян Па­влович (13. 03. 1855, с. Бутини, нині Сокал. р-ну Львів. обл. — 18. 03. 1924, Львів) — педагог, громадсько-освітній діяч. Доктор філософії (1881). Ви­вчав історію та філологію у Львів. університеті (1874–78). Від 1878 працював у нім. гімназії, від 1882 — проф. Укр. академ. гімназії у Львові. Ред. ж. «Зоря» (1886–87), водночас — спів­ред. г. «Діло». Від 1900 — управитель паралел. укр. класів у гімназії Тернополя, реорганізованих 1906 в укр. г-зію. Очолював товариство «Шкіл. поміч ім. св. отця Миколая» (від 1902). У 1905–13 — проф., викл. гео­графії та історії, 1906–11 — директор гімназії в м. Жешув (Польща). З поч. 1-ї світової війни ви­їхав до Відня, до 1916 очолював гімназійні курси для учнів-українців. Згодом мешкав у Львові. Автор першого україномов. під­ручника з гео­графії, читанки нім. мовою та ін. посібників для г-зій і реал. шкіл, а також статей, рецензій, історіогр. оглядів у ж. «Зоря» (про творчість Т. Шевченка, вчених Києво-Могилян. академії та ін.), «Przeglаd Historyczny», «Archiv für slavische Philologie». Уклав зб. «Матеріали до руської літератури апокрифічної» (Л., 1884).