КАЛМИКО́В Анатолій Іванович (14. 07. 1936, м. Новосибірськ, РФ — 06. 05. 1996, Харків) — радіофізик. Доктор фізико-математичних наук (1985), професор (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки (1987). Закінчив Харківський політехнічний ін­ститут (1959). Від­тоді працював в Ін­ституті радіофізики та електроніки Національної академії наук України (Харків): від 1979 очолював від­діл ди­станційного зондува­н­ня, на основі якого 1995 створено Центр радіофізичного зондува­н­ня Землі Національної академії наук України та Національного космічного агентства України (нині імені Калмикова). Роз­робляв методи ди­станційного зондува­н­ня природного середовища Землі з аерокосмічних носіїв. Ви­значив резонансну природу роз­сіюва­н­ня радіохвиль збуреною морською поверх­нею. Під керівництвом та за без­посередньої участі Калмикова створено й впроваджено у практику низку космічних та авіаційних радіолокаційних систем ди­станційного зондува­н­ня, зокрема перший радянський радіолокатор бокового огляду штучних супутників Землі типу «Космос-1500», що став основою екс­плуатаційних космічних систем «Океан-01» і «Січ-1». За­пропонував методи викори­ста­н­ня ди­станційної радіолокаційної інформації для виріше­н­ня наукових та практичних зав­дань, зокрема попередже­н­ня й контролю природних та техноген­них ката­строф і екологічного моніторингу довкі­л­ля.