Кримська група армії УНР

КРИ́МСЬКА ГРУ́ПА А́РМІЇ УНР Створ. у квітні 1918 для звільнення Криму від більшов. військ і оволодіння базами Чорномор. флоту на основі Запорозького корпусу Армії УНР (командир полковник П. Болбочан). До її складу (бл. 6 тис. осіб) увійшли 2-й Запороз. піхот. полк (командир пол­ковник П. Болбочан), 1-й Запороз. ім. кошового К. Гордієнка полк кінних гайдамаків (див. Гай­дамацький кінний полк ім. кошового К. Гордієнка; командир пол­ковник В. Петрів), Запороз. авто­панцер. дивізіон (командир сотник О. Болдирів), Запороз. кінно-гірський гармат. дивізіон (командир полковник О. Алмазов), інж. ку­рінь, три легких і одна важка гарматна батареї, два бронепоїзди. Група звільнила м. Олек­сандрівськ (нині Запоріжжя) та Мелітополь (нині Запоріз. обл.), а після прориву Сивас. лінії укріплень — Джанкой (нині АР Крим), 24 квітня вступила до Сімферополя. Подальший її наступ припинений на категор. ви­могу нім. командування, яке не визнавало приналежності Криму до України і саме намагалося захопити Чорномор. флот (див. Австро-німецька окупація України 1918). У травні 1918, щоб не загострювати конфлікт із нім. військами, група залишила Крим.

Рекомендована література

1. Монкевич Б. Слідами новітніх запорожців. Л., 1928;
   Google Scholar Internet
2. Удовиченко О. І. Україна у війні за державність. К., 1995;
   Google Scholar Internet
3. Сідак В., Осташко Т., Вронська Т. Полковник Петро Болбочан: трагедія укра­їнського державника. К., 2004.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю