Кримська група армії УНР

Визначення і загальна характеристика

КРИ́МСЬКА ГРУ́ПА А́РМІЇ УНР Створ. у квітні 1918 для звільне­н­ня Криму від більшов. військ і оволоді­н­ня базами Чорномор. флоту на основі Запорозького корпусу Армії УНР (командир полковник П. Болбочан). До її складу (бл. 6 тис. осіб) уві­йшли 2-й Запороз. піхот. полк (командир пол­ковник П. Болбочан), 1-й Запороз. ім. кошового К. Гордієнка полк кін­них гайдамаків (див. Гай­дамацький кін­ний полк ім. кошового К. Гордієнка; командир пол­ковник В. Петрів), Запороз. авто­панцер. дивізіон (командир сотник О. Болдирів), Запороз. кінно-гірський гармат. дивізіон (командир полковник О. Алмазов), інж. ку­рінь, три легких і одна важка гарматна батареї, два бронепо­їзди. Група звільнила м. Олек­сандрівськ (нині Запоріж­жя) та Мелітополь (нині Запоріз. обл.), а після прориву Сивас. лінії укріплень — Джанкой (нині АР Крим), 24 квітня вступила до Сімферополя. Подальший її на­ступ припинений на категор. ви­могу нім. командува­н­ня, яке не ви­знавало приналежності Криму до України і саме намагалося захопити Чорномор. флот (див. Австро-німецька окупація України 1918). У травні 1918, щоб не загострювати конфлікт із нім. військами, група залишила Крим.

Літ.: Монкевич Б. Слідами новітніх запорожців. Л., 1928; Удовиченко О. І. Україна у війні за державність. К., 1995; Сідак В., Осташко Т., Вронська Т. Полковник Петро Болбочан: трагедія укра­їнського державника. К., 2004.

А. О. Буравченков

Завантажити статтю