КА́ЛЬЧИК — річка у Ро­зівському ра­йоні Запорізької області та Володарському і Першотравневому ра­йонах Донецької області, права притока Кальміусу (басейн Азовського моря). Довжина 88 км, ширина до 10 м, площа водо­збірного басейну 1263 км2, глиб. 1,5 м. Бере початок на Приазов. височині, на пд. околиці с. Вільне (Розів. р-ну). Долина трапецієподібна, подекуди у верх. течії — кань­йоноподібна, завширшки до 3 км, зав­глибшки до 40 м. Річище помірно звивисте. Похил річки 2,4 м/км. Живле­н­ня мішане. Замерзає (у верх. і серед. течіях) від серед. грудня, скресає на­прикінці лютого. Береги поросли очеретом пів­ден­ним, рогозом вузьколистим, осокою, куширем темно-зеленим. Гідрол. пости біля с. Кременівка (Володар. р-ну, від 1957) і м. Маріуполь (Донец. обл., від 1932, від­новл. 1961). Для водопо­стача­н­ня Маріуполя на К. спорудж. Старокрим. водо­сховище, є ставки для риборо­зведе­н­ня. Воду використовують також для зрошува­н­ня. Екол. стан незадовільний. За версією окремих істориків, на березі річки 1223 від­булася перша велика битва руських військ і половців з татаро-монголами (в істор. джерелах ві­дома як р. Калка).