Кальміус

Визначення і загальна характеристика

КА́ЛЬМІУС — річка у Ясинуватському, Старобешівському, Тельманівському, Новоазовському ра­йонах Донецької області, Донецьку та Маріуполі. Впадає в Азовське море. Довжина 210 км, площа водо­збірного басейну 5070 км². Бере початок побл. м. Ясинувата, на пд. схилі Донец. кряжа. Долина добре роз­роблена, трапецієподібна, асиметрична, право­сторо­н­ня; шир. у верхівʼї — 1–1,5 км, у пониз­зі — 2–3 км; глиб. ерозій. врізу 100–150 м. Річище помірно звивисте, у нижній частині — сильно звивисте; шир. у верхівʼї пере­важно 5–8 м, нижче 10–20 м, подекуди до 30 м. Глиб. К. на пере­катах 0,5–0,8 м, у плесах — 1–2 м. У межах Донецька річище роз­чищене, ка­налізоване, ширина до 7–8 м. У серед. і нижній течіях річка прорізала долину до граніт. порід, часто в річищі та на схилах її долини від­слонюються кри­сталічні породи. Подекуди річище роз­галужене, з о-вами. Похил річки 1,19 м/км. Бас. К. зарегульов. 22-ма водо­сховищами (частину яких використовують у системі питного та пром. водопо­стача­н­ня Донбасу) і чисел. ставками заг. пл. водного дзеркала понад 50 км² і обʼємом бл. 300 млн м³. Ставки і водо­сховища використовують також для с.-г. водопо­стача­н­ня, роз­веде­н­ня риби, зроше­н­ня і рекреації. Живле­н­ня мішане, пере­важно снігове і дощове. Льодо­став триває від серед. грудня до серед. березня. По річищу річки здійснюють скид води з ка­налу Сіверський Донець–Донбас для наповне­н­ня водо­сховищ. На К. роз­таш. також міста Макіївка, Моспине, Докучаєвськ, Комсомольське. У бас. річки роз­винені металург. та гірн.-видобувна промисловості, діють потужні карʼєри, шахти. Для рельєфу характерні терикони гір. порід.

За козац. часів уздовж правого берега річки проходив Кальміус. шлях, через який татари нападали на Слобід. Україну та пд. повіти Рос. держави. При витоках К. у 17 ст. були числен­ні козац. зимівники, на місці яких зʼявилося с. Олександрівка (нині у складі Донецька). Тут часто від­бувалися сутички між козаками та ногай. татарами. Бас. річки став тер. формува­н­ня Кальміус. паланки з центром у фортеці Домаха при гирлі К. (тер. сучас. Маріуполя). Згідно з ріше­н­ням Сенату 1746 К. від витоків до гирла був ви­значений кордоном між землями Війська Запорозького низового та Війська Донського.

В. В. Демʼянов

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю