Камерний оркестр

КА́МЕРНИЙ ОРКЕ́СТР — невеликий, несталий за складом оркестр, основу якого становить ансамбль виконавців на струнних інструментах (6–8 скрипок, 2–3 альти, 2–3 віолончелі, контрабас). Термін «К. о.» з’явився у 20 ст. Існують малий (10–11 струн. інструментів) та великий К. о., що доповнюється духовими та удар. інструментами відповідно до виконуваного твору. У репертуарі — concerti grossi, концертні симфонії, оркестр. сюїти, серенади, дивертисменти (17–18 ст.). Сучасні К. о. поєднують у концерт. практиці класичні програми з виконанням модерних камер. композицій та з популяр. оркестр. музикою віртуоз., пісенно-танц. і джаз. складу.

Історія формування К. о. в Україні сягає традиції камерно-інструм. музикування в сільс. та козац. середовищах 17 ст.; у 18–19 ст. К. о. розвивався у поміщиц. маєтках, міських навч. закладах. Гра К. о. супроводжує спів, танці, її використовують під час різноманіт. церемоній, балів, прийомів тощо. К. о. різняться своїм складом; до участі залучають скрипки, кобзи, сопілки, дудки, флейти, труби, скрипк. баси, цимбали, бандури, лютні, органи, бубни, литаври та ін. Зацікавлення К. о. у 20 ст. пов’яз. із розвитком форм і жанрів камерно-інструм. музики, посиленням необарок. і неокласич. тенденцій європ. музики, застосуванням нових муз. технік, збільшенням експерим. можливостей у галузі оркестр. колориту, а також урізноманітненням засобів інтерпретації композитор. задумів.

Ненормов. інструм. склад К. о. допускає альтернативність і неповторність творчих рішень. Цю властивість демонструють твори укр. композиторів 2-ї пол. 20 — поч. 21 ст. (А. Штогаренка, І. Шамо, М. Скорика, В. Сильвестрова, Є. Станковича, В. Губаренка, Ю. Іщенка, О. Киви, Я. Верещагіна, В. Шумейка, В. Рунчака, А. Загайкевич, В. Полєвої, О. Ґрінберґа, М. Ковалінаса, О. Щетинського та ін.). У сучас. К. о., як і в камерному ансамблі, кожна партія репрезентов. одним виконавцем (при струн. складі). В ін. випадках беруть участь духові інструменти (склад солістів варіюється від кількох до 10-ти осіб). У 2-й пол. 20 ст. написано значну кількість творів для К. о., що зумовлено тенденцією до «камернізації» сучас. муз. мислення, стильовими новаціями композитор. творчості (Дивертисмент для флейти і К. о. А. Штогаренка; «Дві характерні п’єси» для струн. оркестру, «Маленька камерна музика» № 1 Л. Грабовського; Партити для К. о. М. Скорика; Симф. № 3 «В стилі українського бароко» Л. Колодуба; «П’ять весільних ладкань з Покуття» для нар. голосу та К. о. О. Козаренка; кантата «Спів для рівнодення» для сопрано, баритона та К. о. В. Ланюка (вірші С.-Ж. Перса); Камерна симф. № 3 для струн. інструментів В. Зубицького (пам’яті Б. Лятошинського); «Осіння серенада» В. Сильвестрова; «Aria-passione-2» для альта й К. о. І. Щербакова; «Рао Ноала» для сопрано й К. о. Л. Юріної та ін.).

Камерне музикування зумовило появу великої кількості К. о. 1959 при Львів. консерваторії створ. Львів. К. о. (нині Камерний оркестр «Академія»), 1963 при Укрконцерті — Київський камерний оркестр. 1975 при Київ. філармонії засн. Камер. ансамбль старовин. музики. 1989 на базі Ансамблю камер. музики СКУ й ансамблю старовин. музики «Гармонія» виник К. о. «Київська камерата». У 1980-х рр. у Києві при СКУ розгорнулася концертна діяльність К. о. «Perpetuum mobile». На поч. 1990-х рр. засн. К. о. «Archi» (Київ), 1996 — камер. ансамбль «Київські солісти».

Від кін. 1960-х рр. К. о. виникали при муз.-осв. установах, обл. філармоніях, СКУ. Так, 1969 при Микол. філармонії почав діяти К. о. старовин. та сучас. музики «Ars nova», від 1972 при Кіровогр. муз. училищі — К. о. (від 1995 — «Концертино», від 1997 — при Кіровогр. філармонії), від 1975 при Рівнен. муз. училищі — К. о. (від 1978 — при Рівнен. філармонії), від 1977 при Херсон. філармонії — К. о. «Гілея», від 1983 при Івано-Фр. філармонії — К. о. «Harmonia nobile», при Сум. філармонії — К. о. старовин. та сучас. музики «Ренесанс», від 1985 при Донец. філармонії — К. о. «Віола», від 1992 при Черкас. упр. культури — К. о. (від 2002 — при Черкас. філармонії), від 1993 при Вінн. філармонії — К. о. «Арката», при Волин. філармонії (Луцьк) — К. о. «Кантабіле», від 1994 при Львів. філармонії — К. о. «Віртуози Львова», від 2001 при Терноп. філармонії — К. о. «Continuo». Також створ. К. о. при Чернів. (1977), Закарп. (1978), Черніг. та Хмельн. (обидва — 1992), Одес. (1995), Полтав. (2002) філармоніях. 1991 у Тернополі засн. Галиц. камер. оркестр. 1992 організовано К. о. «Дивертисмент» при Будинку орган. та камер. музики у Дніпропетровську. 1999 у Луганську створ. К. о. «Серенада», 2007 у Донецьку — К. о. «Солісти Донбасу» та на його базі — молодіж. К. о. «Ars nova». 2009 також створ. К. о. «Fortunati» при Харків. університеті мистецтв.

Класич. репертуар К. о. складають насамперед твори старовин. ансамбл. зх.-європ. музики 17–18 ст. (зокрема А. Кореллі, А. Вівальді, Б. Марчелло, Дж. Тореллі, П. Локателлі, Ґ. Генделя та Й.-С. Баха). Також представлені шедеври світ. музики доби класицизму (Й. Гайдн, В.-А. Моцарт), романтизму (Ф. Шуберт, Ф. Мендельсон, Р. Шуманн, Й. Брамс, А. Дворжак, М. Глінка, П. Чайковський), 20 ст. (К. Дебюссі, М. Равель, Б. Барток, Л. Яначек, К. Шимановський, Д. Шостакович, А. Шнітке, М. Теодоракіс, В. Лютославський), а також значний пласт світ. популярної (зокрема джаз.) музики. Помітне місце у концерт. програмах посідає укр. музика, зокрема твори композиторів 16–18 ст. (Симф. невідомого автора 18 ст., Концертна симф. Д. Бортнянського), музика М. Лисенка, В. Косенка, С. Людкевича, А. Кос-Анатольського, а також сучас. укр. композиторів — Б. Лятошинського, В. Годзяцького, В. Загорцева, Л. Грабовського, Я. Верещагіна, О. Киви, Ю. Іщенка, Ж. і Л. Колодубів, М. Скорика, Є. Станковича, В. Сильвестрова, І. Карабиця, В. Шумейка, Г. Гаврилець, В. Зубицького, І. Щербакова та ін. До концерт. програм К. о. обл. центрів України часто входять твори місц. композиторів.

Багато видат. інструменталістів, вокалістів, диригентів, хор. колективів України, країн СНД та Європи співпрацюють з укр. К. о. Так, до історії концерт. діяльності К. о. «Академія» вписано імена відомих укр. виконавців, серед яких — Б. Которович, Л. Шутко, Е. Чуприк, Й. Ермінь, О. Рапіта, Н. Матвієнко, З. Кушплер; а також диригентів Ю. Луціва, В. Жадько, К. Карабиця, І. Юзюка, Я. Колесси та ін., Київського камерного хору ім. Б. Лятошинського, молодіж. камер. хору «Gloria», хор. капели «Трембіта» (обидва — Львів). У різний час із К. о. співпрацювали музиканти світ. рівня, зокрема О. Криса, Г. Кремер, Ю. Башмет, В. Співаков, І. Моніґетті, О. Слободяник, О. Любимов, В. Горностаєва; диригенти С. Сондецкіс, Ю. Домаркас, К. Гагель; Моск. камер. хор та ін. К. о. «Київська камерата» виступав під керівництвом відомих укр. і зарубіж. диригентів — І. Блажкова, А. Винокурова, Ф. Глущенка, В. Кожухаря, Р. Нігматуліна, В. Балея, Р. Адлера та ін. Київ. камер. оркестр у 134-му філармоній. сезоні здійснив цикл концертів під назвою «Роман Кофман і його друзі», в якому взяли участь найвидатніші музиканти сучасності — Г. Кремер, Н. Гутман, Л. Ісакадзе, В. Крайнєв, О. Стадлер, О. Любимов, В. Лук’янець. К. о. «Віртуози Львова» підготував низку мист. проектів, серед яких — «Таланти 3-го тисячоліття», «Музичні династії України», «Музика для всіх», «Золоті рок-хіти». Цей колектив успішно співпрацює з видат. солістами та диригентами з Польщі, Литви, Австрії, Великої Британії, Швейцарії, США та ін.

Розмір шрифту

Камерний оркестр

Рекомендована література

Інформація про статтю