Камерний оркестр

КА́МЕРНИЙ ОРКЕ́СТР — невеликий, не­сталий за складом оркестр, основу якого становить ансамбль виконавців на струн­них інструментах (6–8 скрипок, 2–3 альти, 2–3 віолончелі, контрабас). Термін «К. о.» зʼявився у 20 ст. Існують малий (10–11 струн. інструментів) та великий К. о., що доповнюється духовими та удар. інструментами від­повід­но до виконуваного твору. У репертуарі — concerti grossi, концертні симфонії, оркестр. сюїти, серенади, дивертисменти (17–18 ст.). Сучасні К. о. по­єд­нують у концерт. практиці класичні про­грами з викона­н­ням модерних камер. композицій та з популяр. оркестр. музикою віртуоз., пісен­но-танц. і джаз. складу.

Історія формува­н­ня К. о. в Україні сягає традиції камерно-інструм. музикува­н­ня в сільс. та козац. середовищах 17 ст.; у 18–19 ст. К. о. роз­вивався у поміщиц. маєтках, міських навч. закладах. Гра К. о. су­проводжує спів, танці, її використовують під час різноманіт. церемоній, балів, при­йомів тощо. К. о. різняться своїм складом; до участі залучають скрипки, кобзи, сопілки, дудки, флейти, труби, скрипк. баси, цимбали, бандури, лютні, органи, бубни, литаври та ін. Зацікавле­н­ня К. о. у 20 ст. повʼяз. із роз­витком форм і жанрів камерно-інструм. музики, посиле­н­ням необарок. і неокласич. тенденцій європ. музики, за­стосува­н­ням нових муз. технік, збільше­н­ням екс­перим. можливостей у галузі оркестр. колориту, а також урізноманітне­н­ням засобів інтер­претації композитор. задумів.

Ненормов. інструм. склад К. о. допускає альтернативність і непо­вторність творчих рішень. Цю властивість демонструють твори укр. композиторів 2-ї пол. 20 — поч. 21 ст. (А. Штогаренка, І. Шамо, М. Скорика, В. Сильвестрова, Є. Станковича, В. Губаренка, Ю. Іщенка, О. Киви, Я. Верещагіна, В. Шумейка, В. Рунчака, А. Загайкевич, В. Полєвої, О. Ґрінберґа, М. Ковалінаса, О. Щетинського та ін.). У сучас. К. о., як і в камерному ансамблі, кожна партія ре­презентов. одним виконавцем (при струн. складі). В ін. випадках беруть участь духові інструменти (склад солістів варіюється від кількох до 10-ти осіб). У 2-й пол. 20 ст. написано значну кількість творів для К. о., що зумовлено тенденцією до «камернізації» сучас. муз. мисле­н­ня, стильовими новаціями композитор. творчості (Дивертисмент для флейти і К. о. А. Штогаренка; «Дві характерні пʼєси» для струн. оркестру, «Маленька камерна музика» № 1 Л. Грабовського; Партити для К. о. М. Скорика; Симф. № 3 «В стилі українського бароко» Л. Колодуба; «Пʼять весільних ладкань з Поку­т­тя» для нар. голосу та К. о. О. Козаренка; кантата «Спів для рівноде­н­ня» для сопрано, баритона та К. о. В. Ланюка (вірші С.-Ж. Перса); Камерна симф. № 3 для струн. інструментів В. Зубицького (памʼяті Б. Лятошинського); «Осі­н­ня серенада» В. Сильвестрова; «Aria-passione-2» для альта й К. о. І. Щербакова; «Рао Ноала» для сопрано й К. о. Л. Юріної та ін.).

Камерне музикува­н­ня зумовило появу великої кількості К. о. 1959 при Львів. консерваторії створ. Львів. К. о. (нині Камерний оркестр «Академія»), 1963 при Укрконцерті — Київський камерний оркестр. 1975 при Київ. філармонії засн. Камер. ансамбль старовин. музики. 1989 на базі Ансамблю камер. музики СКУ й ансамблю старовин. музики «Гармонія» виник К. о. «Київська камерата». У 1980-х рр. у Києві при СКУ роз­горнулася концертна діяльність К. о. «Perpetuum mobile». На поч. 1990-х рр. засн. К. о. «Archi» (Київ), 1996 — камер. ансамбль «Київські солісти».

Від кін. 1960-х рр. К. о. виникали при муз.-осв. установах, обл. філармоніях, СКУ. Так, 1969 при Микол. філармонії почав діяти К. о. старовин. та сучас. музики «Ars nova», від 1972 при Кіровогр. муз. училищі — К. о. (від 1995 — «Концертино», від 1997 — при Кіровогр. філармонії), від 1975 при Рівнен. муз. училищі — К. о. (від 1978 — при Рівнен. філармонії), від 1977 при Херсон. філармонії — К. о. «Гілея», від 1983 при Івано-Фр. філармонії — К. о. «Harmonia nobile», при Сум. філармонії — К. о. старовин. та сучас. музики «Ренесанс», від 1985 при Донец. філармонії — К. о. «Віола», від 1992 при Черкас. упр. культури — К. о. (від 2002 — при Черкас. філармонії), від 1993 при Вінн. філармонії — К. о. «Арката», при Волин. філармонії (Луцьк) — К. о. «Кантабіле», від 1994 при Львів. філармонії — К. о. «Віртуози Львова», від 2001 при Терноп. філармонії — К. о. «Continuo». Також створ. К. о. при Чернів. (1977), Закарп. (1978), Черніг. та Хмельн. (обидва — 1992), Одес. (1995), Полтав. (2002) філармоніях. 1991 у Тернополі засн. Галиц. камер. оркестр. 1992 організовано К. о. «Дивертисмент» при Будинку орган. та камер. музики у Дні­пропетровську. 1999 у Луганську створ. К. о. «Серенада», 2007 у Донецьку — К. о. «Солісти Донбасу» та на його базі — молодіж. К. о. «Ars nova». 2009 також створ. К. о. «Fortunati» при Харків. університеті мистецтв.

Класич. репертуар К. о. складають насамперед твори старовин. ансамбл. зх.-європ. музики 17–18 ст. (зокрема А. Корел­лі, А. Вівальді, Б. Марчел­ло, Дж. Торел­лі, П. Локател­лі, Ґ. Генделя та Й.-С. Баха). Також пред­ставлені шедеври світ. музики доби класицизму (Й. Гайдн, В.-А. Моцарт), романтизму (Ф. Шуберт, Ф. Мендельсон, Р. Шуманн, Й. Брамс, А. Дворжак, М. Глінка, П. Чайковський), 20 ст. (К. Дебюс­сі, М. Равель, Б. Барток, Л. Яначек, К. Шимановський, Д. Шостакович, А. Шнітке, М. Теодоракіс, В. Лютославський), а також значний пласт світ. популярної (зокрема джаз.) музики. Помітне місце у концерт. про­грамах посідає укр. музика, зокрема твори композиторів 16–18 ст. (Симф. неві­домого автора 18 ст., Концертна симф. Д. Бортнянського), музика М. Лисенка, В. Косенка, С. Людкевича, А. Кос-Анатольського, а також сучас. укр. композиторів — Б. Лятошинського, В. Годзяцького, В. Загорцева, Л. Грабовського, Я. Верещагіна, О. Киви, Ю. Іщенка, Ж. і Л. Колодубів, М. Скорика, Є. Станковича, В. Сильвестрова, І. Карабиця, В. Шумейка, Г. Гаврилець, В. Зубицького, І. Щербакова та ін. До концерт. про­грам К. о. обл. центрів України часто входять твори місц. композиторів.

Багато видат. інструменталістів, вокалістів, диригентів, хор. колективів України, країн СНД та Європи спів­працюють з укр. К. о. Так, до історії концерт. діяльності К. о. «Академія» вписано імена ві­домих укр. виконавців, серед яких — Б. Которович, Л. Шутко, Е. Чу­прик, Й. Ермінь, О. Рапіта, Н. Матвієнко, З. Кушплер; а також диригентів Ю. Луціва, В. Жадько, К. Карабиця, І. Юзюка, Я. Колес­си та ін., Київського камерного хору ім. Б. Лятошинського, молодіж. камер. хору «Gloria», хор. капели «Трембіта» (обидва — Львів). У різний час із К. о. спів­працювали музиканти світ. рівня, зокрема О. Криса, Г. Кремер, Ю. Башмет, В. Спів­аков, І. Моніґет­ті, О. Слободяник, О. Любимов, В. Горно­стаєва; диригенти С. Сондецкіс, Ю. Домаркас, К. Гагель; Моск. камер. хор та ін. К. о. «Київська камерата» ви­ступав під керівництвом ві­домих укр. і зарубіж. диригентів — І. Блажкова, А. Винокурова, Ф. Глущенка, В. Кожухаря, Р. Нігматуліна, В. Балея, Р. Адлера та ін. Київ. камер. оркестр у 134-му філармоній. сезоні здійснив цикл концертів під на­звою «Роман Кофман і його друзі», в якому взяли участь найвидатніші музиканти сучасності — Г. Кремер, Н. Гутман, Л. Ісакадзе, В. Крайнєв, О. Стадлер, О. Любимов, В. Лукʼянець. К. о. «Віртуози Львова» під­готував низку мист. проектів, серед яких — «Таланти 3-го тисячолі­т­тя», «Музичні династії України», «Музика для всіх», «Золоті рок-хіти». Цей колектив успішно спів­працює з видат. солістами та диригентами з Польщі, Литви, Австрії, Великої Британії, Швейцарії, США та ін.

Завантажити статтю