КАМІ́НСЬКИЙ Лев Семенович (14(26). 05. 1889, Київ — 26. 07. 1962, Ленін­град, нині Санкт-Петербург) — статистик, лікар-гігієніст, епідеміолог. Доктор медичних наук (1940), професор (1943). Закінчив Петро­градський університет (нині Санкт-Петербург, 1918). Працював військовим лікарем. Брав участь у боротьбі з епідеміями холери, іспанського грипу, висипного тифу, чуми в РФ. Від 1922 очолював санітарно-епідеміологічний від­діл лікарсько-санітарної служби Пів­нічно-Західної залізниці в Ленін­граді; водночас від 1924 — викладач санітарної статистики Ленін­градського ін­ституту удосконале­н­ня лікарів; 1930–35 працював у статистичних установах, зокрема був керівником демо­графічного від­ділу Ленін­градського управлі­н­ня народногосподарського обліку; 1935–38 — начальник від­ділів санітарної статистики, 1942–43 — медичної статистики Народного комісаріату охорони здоровʼя СРСР (Москва); 1943–56 — завідувач кафедри військово-медичної статистики Військово-медичної академії в Ленін­граді; від 1956 — викладач демо­графічної та теоретичної статистики Ленін­градського університету. Брав участь у під­готовці і проведен­ні пере­писів населе­н­ня 1923, 1926, 1939 та 1959. Екс­перт ВООЗ зі статистики (1955–60). Фахівець у галузі санітарної і демо­графічної статистики. Наукові дослідже­н­ня: санітарний стан певних груп населе­н­ня, зокрема працівників залізниць; вплив воєн на стан здоровʼя населе­н­ня.