Кауфман Бел
КА́УФМАН Бел (Kaufman Bell; справжнє — Койфман Белла Михайлівна; 10. 05. 1911, Берлін — 25. 07. 2014, Нью-Йорк) — американська письменниця, журналістка. Онука Шолом-Алейхема. У дитинстві жила в Одесі, від 1922 — у США. Закінчила Гантер-коледж (Нью-Йорк, 1934), Колумбійський університет (1936, голова відділення мови їдиш при ньому). Учителювала. Володіла англійською, російською, німецькою та французькою мовами. Дебютувала 1921 поемою «Весна» в одеському журналі «Колокольчики». У США від кінця 1930-х років публікувала коротку прозу, у 1940-х роках — розповіді й скетчі у журналі «Esquire». У сатиричному автобіографічному романі «Up the Down Staircase» («Угору сходами, що ведуть униз», опубліковано у газеті «Saturday Review», 1962, 17 november; окремо — Нью-Йорк, 1965; загальний наклад перевидань — 7 млн прим.; у російському перекладі К. Іванової та С. Шайкевич вміщено у журналі «Иностранная литература», 1967, № 6; екранізовано 1967, режисер Р. Малліган, у головній ролі — С. Денніс; 1969 написала однойменну пʼєсу) у жанрі «роману в листах» відтворила масштабну картину буднів тогочасної американської школи, гостро висміяла властиві їй прояви бюрократизму, формалізму, відчуженість шкільного керівництва від учнівських проблем. Ці ж риси значною мірою притаманні роману «Love. Etc» («Кохання й таке інше», Нью-Джерсі, 1979). Авторка збірки «Abroad in America» («В Америці за кордоном», 1976) та повісті «Sunday in the Park» («У неділю в парку», 1985). Від 1991 неодноразово відвідувала Україну. Видала спогади «Odessa Memories» («Одеські мемуари», Одеса, 2004, співавтор). Активно пропагувала творчість свого діда, організовуючи щорічні «Шолом-Алейхемівські читання». К. — член ради директорів, її чоловік С. Ґлак — президент «Фонду Шолом-Алейхема» (Нью-Йорк), під егідою якого проводять фестивалі, присвячені памʼяті видатного єврейського письменника (2005 — у Києві, згодом — у Парижі, Празі).