Кохно Леонтій Ілліч
КОХНО́ Леонтій Ілліч (13(26). 09. 1902, Київ — 14. 02. 1988, там само) — кінооператор. Член Спілки кінематографістів України (1959). Навчався у Київському художньому інституті (1927–30), закінчив Київський кіноінститут (1935; викладачі Д. Демуцький, Ю. Єкельчик, О. Панкратьєв). Працював у Києві: 1932–40, 1943–44 і 1952–58 — асистент оператора і оператор кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка; 1944–52, 1958–88 — оператор студії «Київнаукфільм». Зняв науково-популярні стрічки: «Другому обласному зʼїзду Рад» (1934), «Боротьба за Київ» (1936), «Метод Макаренка» (1937), «Київ» (1938), «Повернення зору» (1941), «Маскування бійця» (1944), «Мікроби проти мікробів» (1946), «Дніпро» (1947), «Поблизу Диканьки» (1951), «У передових свинарів України» (1960), «Ґрунтобетон у сільському будівництві» (1961), «Захистимо сади від шкідників і хвороб» (1962), «Ставки — багатство колгоспів» (1963), «Облицювальна кераміка» (1964), «Асканія-Нова» (1966), «Пейзажі моєї Полтавщини» (1967), «Памʼятники народного подвигу» (1969); художніх фільмів: «Наші чемпіони» (1953, режисер М. Донськой), «Над Черемошем» (1954, режисер Г. Крикун), «Долина синіх скель» (1956, режисер М. Красій), «Кінець Чирви-Козиря» (1957, режисер В. Лапокниш; обидва — співавтор). Автор книги «Данило Порфирович Демуцький» (Київ, 1965), спогадів про О. Довженка «Поезія праці».