КОХНО́ Леонтій Ілліч (13(26). 09. 1902, Київ — 14. 02. 1988, там само) — кі­но­оператор. Член Спілки кінемато­графістів України (1959). На­вчався у Київському художньому ін­ституті (1927–30), закінчив Київський кіноін­ститут (1935; викладачі Д. Демуцький, Ю. Єкель­чик, О. Панкратьєв). Працював у Ки­єві: 1932–40, 1943–44 і 1952–58 — асистент оператора і оператор кіностудії художніх фільмів імені О. Дов­женка; 1944–52, 1958–88 — опе­ратор студії «Київнаукфільм». Зняв науково-популярні стрічки: «Дру­гому обласному зʼ­їзду Рад» (1934), «Боротьба за Київ» (1936), «Метод Макаренка» (1937), «Київ» (1938), «Поверне­н­ня зору» (1941), «Маскува­н­ня бійця» (1944), «Мі­кроби проти мікробів» (1946), «Дні­про» (1947), «По­близу Диканьки» (1951), «У пере­дових сви­нарів України» (1960), «Ґрунтобетон у сільському будівництві» (1961), «Захистимо сади від шкід­ників і хвороб» (1962), «Ставки — багатство колго­спів» (1963), «Облицювальна кераміка» (1964), «Асканія-Нова» (1966), «Пейзажі моєї Полтавщини» (1967), «Па­мʼятники народного по­двигу» (1969); художніх фільмів: «Наші чемпіони» (1953, режисер М. Донськой), «Над Черемошем» (1954, режисер Г. Кри­кун), «Долина синіх скель» (1956, режисер М. Красій), «Кінець Чирви-Козиря» (1957, режисер В. Лапо­книш; обидва — спів­­автор). Автор книги «Данило Порфирович Демуцький» (Київ, 1965), спогадів про О. Довженка «Поезія праці».