Київська православна богословська академія
КИ́ЇВСЬКА ПРАВОСЛА́ВНА БОГОСЛО́ВСЬКА АКАДЕ́МІЯ — вищий богословський навчальний заклад. Веде свою історію від Київ. брат. школи, заснованої 1615 у Київському Братському Богоявленському чоловічому монастирі, Києво-Могилян. колегії (1632–1701) й академії (1701–1817), Київської духовної академії (1819–1923). У 1947 на тер. Київського Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря відкрито Київ. духовну семінарію, яку 1949 переведено до стилобату Андріївської церкви, де вона діяла до 1960. Новий етап в історії навч. закладу розпочався 1989, коли на тер. Києво-Печерської Свято-Успенської лаври відкрито Київ. духовну семінарію, 1992 — академію. Навч.-вихов. процес спочатку відбувався у стилобаті Андріїв. церкви, від 1999 — у Київ. Свято-Михайлів. Золотоверхому монастирі. Від 2006 — сучасна назва. Діють богослов. відділ. та регент. курси. На 7-ми каф. (Священного Писання Старого та Нового Завіту, богослів’я, церк. історії, церк. права, літургіки та церк. співу, філософії, філології) працюють 38 викл., зокрема 7 д-рів, 27 канд. наук. Навчаються 300 студентів (на заоч. формі — 140 осіб). Академія має 2 гуртожитки, спорт. кімнату. Академ. храм — церква Іоанна Богослова. Друк. орган — зб. наук. праць «Труди Київської Духовної Академії» (засн. 1859, відновлено 2003). Перший ректор — єпископ Вишгородський Даниїл (Чокалюк), від 2019 — протоієрей О. Трофимлюк.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
