Київське літературно-артистичне товариство

КИ́ЇВСЬКЕ ЛІТЕРАТУ́РНО-АРТИСТИ́ЧНЕ ТОВАРИ́СТВО — обʼ­єд­на­н­ня літераторів і митців. Діяло 1895–1905. У його межах створ. 4 комісії — літ., театр., муз. та художня (образотворча). Спочатку у складі Товариства було 37 осіб на чолі з видавцем г. «Жизнь искус­ства» М. Країнським. У правлін­ні у різні роки пере­бували: М. Лисенко, В. Науменко, В. Ніколаєв (голова), Олена Пчілка, В. Пухальський, Т. Рильський, І. Селезньов, М. Соловцов, М. Старицький, І. Стешенко, М. Тутковський. По­стійні чл. Товариства: Б. Грінченко, М. Заньковецька, О. Левицький, Леся Українка, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Пимоненко; у його роботі також брали участь: О. Ку­прін, Є. Нєдєлін, М. Рощин-Інсаров. Член Товариства влаштовували літ.-муз. та літ.-мист. вечори, присвяч. О. Пушкіну, В. Бєлінському, М. Некрасову, М. Пирогову, Г. Гайне, А. Міцкевичу, С. Надсону, М. Глінці, М. Рубінштейну, Ф. Шуберту, Й. Брамсу. Було встановлено календар ювіл. святкувань, від­значе­н­ня Шевченків. роковин, щосуботи організовували концерти. Серед найважливіших подій у діяльності Товариства — від­значе­н­ня 100-річ. ювілею виходу поеми «Енеїда» І. Котляревського, 25-річчя літ. праці Олени Пчілки, 35-річчя літ. діяльності І. Нечуя-Левицького. Натхнен­ником, організатором та виконавцем багатьох муз.-артист. заходів був М. Лисенко. 1903 від­значено 35-річ. ювілей його твор. діяльності за участі чл. Товариства й укр. мист. сил. З цієї нагоди було влаштовано вечір у залі Купец. зі­бра­н­ня, великий концерт у залі Київ. опер. театру, по­ставлено оперу «Різдвяна ніч», здійснено серію концертів у Лукʼянів. та Галиц. нар. будинках. У муз. вечорах Товариства брали участь М. Черняхівський, Ф. і С. Блюменфельди, М. Тутковський, скрипалі — М. Сікард, К. Пʼятигорович, К. Шадек, Я. Шебелик, піаністи Г. Бобінський і О. Штос-Петрова, письмен­ники Леся Українка, М. Старицький. 1898 під керівництвом М. Лисенка, М. Тутковського та М. Черняхівського від­бувся 1-й симф. концерт у театрі Соловцова. Виконували твори П. Чайковського, М. Мусоргського, В.-А. Моцарта, Ф. Ліста, К. Сен-Санса, А. Дворжака. Для під­тримки Товариства у Києві влаштовували благодійні заходи, напр., у концерті В. Пухальського (1897) виконували окремі фрагменти його опери «Валерія», твори чес. автора К. Навратіла, а також Р. Шумана, Ф. Ліста, Ф. Мендельсона, В. Чечот­та та ін. за участі спів­аків — Н. Демидової, В. Лоського, піаністки О. Штос-Петрової. Того ж року Товариство встановило спец. премію — Золотий жетон (виготовлений за малюнком арх. В. Ніколаєва й художника І. Селезньова) — за найкращі твори в галузях літ-ри, музики, живопису. 1-і нагороди одержали: М. Лисенко за фортепіан. твір «Пісня без слів», М. Тутковський за «Молитву» для хору на вірш М. Лермонтова «В минуту жизни трудную», А. Бернар за поему «Люсі». Пере­можницею 1-го літ. конкурсу стала Леся Українка за оповіда­н­ня «Голосні струни», оста­н­ня лауреатка — Олена Пчілка. При Т-ві існували бібліотека й картин­на галерея, куди надсилали свої твори П. Житецький, Л. Тол­стой, М. Михайловський, І. Рєпін, І. Селезньов та ін. 1900 Товариство опублікувало «Ил­люстрирован­ный сборник» (уві­йшли найкращі доповіді, прочитані на зі­бра­н­нях Товариства, і твори, від­значені Золотим жетоном). Під час реакції, що на­ступила після рев. подій 1905, діяльність Товариства було заборонено.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю