КАШКАДА́МОВА Наталія Борисівна (26. 10. 1946, Харків) — піаністка, музико­знавець, педагог. Дочка Б. Кашкадамова. Канд. мистецтво­знав-ства (1979), доцент (1986). Член НСКУ (1999). Дійсний член НТШ (2007). Навч. гри на фортепіано у В. Барвінського. Закін. фортепіан. (1970; кл. О. Ейдельмана) та музико­знав. (1973; кл. О. Цалай-Якименко) факультети Львів. консерваторії, аспірантуру при Держ. муз.-пед. ін­ституті ім. Гнесіних (Москва, 1975; кер. О. Алексєєв). Від 1970 викладає у Львів. муз. академії: від 1991 — професор кафедри спец. фортепіано. Спів­працює з Між­нар. музико­знав. товариством з питань ви­вче­н­ня історії музики у Центр. та Сх. Європі при Тех. університеті м. Кемніц (Німеч­чина). Наукові дослідже­н­ня: історія фортепіан­но-виконав. мистецтва; сучасна музика для фортепіано; укр. фортепіан­не мистецтво в контекс­ті європ. нац. шкіл. Під­готувала проведе­н­ня темат. циклу «Історія фортепіан. музики 20 ст.» (11 концертів). Упорядник і ред. кн. «Українська фортепіан­на музика та виконавство» (1994), «Олег Криштальський: Спогади. Стат­ті. Матеріали» (2000), «Марія Крушельницька: Спогади. Стат­ті. Матеріали» (2004), «Олександр Ейдельман. Данина шани вчителеві» (2006), «Самуїл Дайч: Стат­ті. Матеріали. Спогади» (2008), «Любка Колес­са: Українська піаністка» (2011; усі — Львів; остан­ні 4 — спів­авт.).