ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Каяльський регіоярус

КАЯ́ЛЬСЬКИЙ РЕГІОЯ́РУС (за назвою літопис. р. Каяла) — регіональний стратон Стратиграфічної шкали кам’яновугільних відкладів України. Встановлений наприкінці 1980-х рр. Д. Айзенвергом і В. Полєтаєвим як верх. регіоярус башкир. ярусу серед. карбону Доно-Дніпров. прогину, що складається з зуїв., макіїв. і краснодон. горизонтів. Прототипом К. р. є каял. ярус, виокремлений 1957 А. Ротаєм замість Донбас. ярусу (запропонований 1941 ним же). Він обіймав світи С12 –С14 та низи світи С15 (від вапняку F1 до вапняку К3). За А. Ротаєм, Каяла — це нинішня р. Кальміус (протікає в Донец. обл.; за твердженням ін. дослідників — Берда у Запоріз. обл., Крайня Балаклійка у Харків. обл.; Бистра, Калитва у Ростов. обл., Потудань у Воронез. обл., Чир у Ростов. і Волгогр. обл.; усі — РФ). На думку А. Ротая, каял. ярус мав розпочинати серед. карбон, займаючи в стратигр. схемі місце між зх.-європ. намюрським і сх.-європ. московським ярусами. Згодом намюр. ярус у стратигр. схемі карбону колиш. СРСР був скасований, а нижній ярус серед. карбону визначено як башкирський, біостратигр. обсяг якого значно більший за обсяг каял. ярусу. Проте у регіон. стратигр. схемі карбону Доно-Дніпров. прогину, частиною якого є Донбас, був збережений К. р. у дещо скороченому обсязі (від вапняку G1 до вапняку К3). К. р. охоплює верхню регресивну третину башкир. мегациклу Доно-Дніпров. прогину, для якої властиві потужні верстви пісковику та досить потужні шари вугілля. Біостратиграфічно складений пізньобашкир. комплексами форамініфер, конодонтів, коралів, брахіопод, рослин та міоспор. Заг. потуж. відкладів К. р. у Донбасі сягає 2000 м. Див. також Кам’яновугільний період і кам’яновугільна система та Палеозойська ера і група.

Літ.: Ротай А. П. Итоги работ в пределах обнаженного Донбасса // Большой Донбасс: Сб. статей. Москва; Ленинград, 1941; Полєтаєв В. І., Вдовенко М. В., Щоголєв О. К., Бояріна Н. І., Макаров І. А. Стратотипи регіональних стратиграфічних підрозділів карбону і нижньої пермі Доно-Дніпровського прогину. К., 2011.

В. І. Полєтаєв

Рекомендована література

  1. Ротай А. П. Итоги работ в пределах обнаженного Донбасса // Большой Донбасс: Сб. статей. Москва; Ленинград, 1941;
  2. Полєтаєв В. І., Вдовенко М. В., Щоголєв О. К., Бояріна Н. І., Макаров І. А. Стратотипи регіональних стратиграфічних підрозділів карбону і нижньої пермі Доно-Дніпровського прогину. К., 2011.
завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Авторські права:
Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Том ЕСУ:
12-й
Дата виходу друком тому:
Дата останньої редакції статті:
2012
Тематичний розділ сайту:
EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ
11515
Вплив статті на популяризацію знань:
10

Каяльський регіоярус / В. І. Полєтаєв // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-11515

Kaialskyi rehioiarus / V. I. Polietaiev // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2012. – Available at : https://esu.com.ua/article-11515

Завантажити бібліографічний опис

Схожі статті

Моцюки
Світ-суспільство-культура  |  Том 21  |  2019
П. Пундій
Гудок
Світ-суспільство-культура  |  Том 6  |  2006
С. Й. Грица
Останні вісти
Світ-суспільство-культура  |  Том 24  |  2022
К. М. Курилишин

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагорунагору