КАБА́НОВ Микола Олександрович (30. 01 (11. 02). 1864, м. Карачев, нині Брян. обл., РФ — 20. 11. 1942, м. Казань, Татар­стан, РФ) — лікар-терапевт. Доктор медицини (1899). Закін. фіз.-мат. (1886) та мед. (1893) факультети Моск. університету, де й працював приват-доцент шпитал. клініки до 1911. Від­тоді викладав в ін. ВНЗах Москви. Від 1918 — проф. терапевт. клініки і декан мед. факультету Катеринослав. університету (згодом мед. академія, нині Дні­пропетровськ); водночас 1918–20 — ректор Катеринослав. вищого пед. ін­ституту. 1922–30 — керівник факультет. терапевт. клініки 2-го Моск. університету. Досліджував функціон. можливості органів людини і їхні взаємозвʼязки. 1894 започаткував вид. наук.-популяр. брошур для широкого загалу. Один із популяризаторів есперанто, пере­клав низку книг з цієї мови. Листувався з Р. Рол­ланом.