КА́ВА Вiктор Іванович (01. 01. 1937, с. Подiл Срiбнян. р-ну Чернiг. обл. — 26. 11. 2004, Київ) — прозаїк. Член НСПУ (1966). Респ. премiя iм. Лесi Українки (1985). Закiн. факультет журналістики Київ. університету (1959). Працював у Києві: ред. видавництва «Веселка» (1959–63); завідувач від­ділу ж. «Барвінок» (1973–78); відп. секр. комісії з роботи з молодими авторами СПУ (1982–92); кор. г. «Водник» (1993–98); літ. ред. щотижневика «Отчий поріг» (2002–04). Дебютував 1961 оповіда­н­ням «Білі іскри» у г. «ЛУ». Писав пере­важно для дітей. Перша кн. — зб. оповi­дань «Прогуляний день» (К., 1963) — засвiдчила спо­стережливiсть К. у роз­крит­тi життя дiтей в роки воєн. лихолi­т­тя. Він тонко від­ображав психологiю маленьких i дорослих героїв. У творах К. — високий непiдроб. драматизм у роз­крит­тi вiчної загальнолюдської теми батьків i дiтей, напружений, іноді пригодн. сюжет. Автор повістей для старшокласників «День ясний i ночi горобинi» (1980), «Таємниці однієї любові» (1985), «Одна ніч», «Сипле квiт черемха» (обидві — 1987; усі — Київ). Окремі твори К. пере­кладено англ., рос., румун., болгар., словац., нiм., чес., литов., латис. та iн. мовами.