Кагарлицький район
КАГАРЛИ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у південно-східній частині Київської області. Межує з Обухів., Миронів., Рокитнян. і Білоцерків. р-нами Київ. обл. Утвор. 1923. Жит. р-ну потерпали від голодомору 1932–33 (померло бл. 10 тис. осіб), зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 925,6 км2. Насел. 37 791 особа (2001, складає 87,4 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — м. Кагарлик та 49 сільс. насел. пунктів. Лежить на Придніпровській височині. Поверхня — підвищена платоподібна рівнина, слаборозчленована річк. долинами. Пн.-сх. частина, яка омивається водами Канівського водосховища, має густу мережу ярів, тому тут часто відбуваються зсуви. У К. р. протікають річки Росава, Горохуватка, Росавка, Безіменна (бас. Дніпра). Створ. 148 ставків. Заг. пл. водного дзеркала 735 га. Корисні копалини: глини, суглинки, торф. Ґрунти переважно чорноземні малогумусні. Пл. лісів 6,68 тис. га. У р-ні зростають дуб, граб, береза, сосна. Об’єкти природно-заповід. фонду: заказник місц. значення урочище Калинове, заг.-держ. значення Ржищівський заказник (обидва — ландшафтні), пам’ятка садово-парк. мистецтва Кагарлицький парк. Гол. підприємства розташ. у райцентрі. Розвинуте с. госп-во зерново-буряківн. і м’ясо-молоч. напрямів. Діє 106 фермер. госп-в. Гол. культури: озима пшениця, цукр. буряки, овочеві. Р-н перетинають автомоб. шляхи заг.-держ. значення Київ–Донецьк (28 км) і Біла Церква–Ржищів (42 км). Шляхи обл. значення складають 70,4 км, місц. — 171,5 км. У К. р. — 28 заг.-осв. шкіл, 32 дитсадки, Стрітівська вища педагогічна школа кобзарського мистецтва, Буртів. і Стрітів. школи-інтернати; 18 Будинків культури, 15 клубів, 34 б-ки, Кагарлицький історико-краєзнавчий музей; 5 лікарень; фізкультурно-оздоров. комплекс, 2 ДЮСШ. Виходить г. «Вісник Кагарличчини». У с. Балико-Щучинка — мемор. комплекс «Букринський плацдарм». Пам’ятки архітектури: церква св. Миколая в с. Кадомка (1851), церква св. Йоакима та Анни в с. Слобода (1852). Від могильника змішаного слов’ян.-готського етносу, який ви-явив наприкінці 19 ст. В. Хвойка у с. Черняхів, походить назва черняхівської культури. Серед видат. уродженців — патофізіолог, лікар-ендокринолог, академік АН УРСР В. Комісаренко (с. Черняхів); публіцист, громад.-політ. діяч Ф. Пігідо (с. Стайки), письменники О. Булига (с. Великі Прицьки), М. Кагарлицький (с. Черняхів), Б. Рогоза (с. Стави), І. Рябокляча (с. Пивці), В. Скомаровський (с. Балико-Щучинка); співачка, засл. арт. УРСР Н. Буравська (с. Халча); майстер декор. різьблення на дереві А. Євлогієв (с. Стрітівка), живописець, мистецтвознавець, нар. художник УРСР К. Трохименко (с. Сущани); Герої Рад. Союзу О. Бащенко та В. Линник (обидва — с. Бендюгівка).
Рекомендована література
- Перерва В. Кагарлицькі храми: минуле та сучасність. Біла Церква, 2005;
- Вас запрошує Кагарличчина. Біла Церква, 2008;
- Кагарличчина. Віхи історії: до 85-річчя утворення Кагарлицького району // Вісн. Кагарличчини. 2008, 8 лип.;
- 15 лип.;
- 22 лип.;
- 1 серп.;
- 5 серп.;
- 8 серп.;
- 12 серп.;
- 19 серп.;
- Кагарличчина: Путівник. Біла Церква, 2008.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Населені пункти 
