КАЗА́НСЬКИЙ Борис Олександрович (13(25). 04. 1891, Одеса — 05. 04. 1973, Москва) — фахівець у галузі органічної хімії. Доктор хімічних наук (1935, без захисту дисертації), професор (1935), академік Академії наук СРСР (1946). Герой Соціалістичної Праці (1969). Сталінcька премія (1949). Державні нагороди СРСР. Закінчив Московський університет (1918), де від­тоді й працював: від 1935 — професор, від 1949 — завідувач кафедри органічного каталізу, від 1953 — завідувач кафедри хімії нафти, від 1961 — професор кафедри хімії нафти і органічного каталізу. Водночас від 1936 — в Ін­ституті органічної хімії Академії наук СРСР (Москва): завідувач лабораторії каталітичного синтезу, 1954–66 — директор Роз­робляв основи нафтохімії і каталітичних пере­творень вуглеводнів. Спільно з учнями від­крив нові каталітичні реакції утворе­н­ня циклічних вуглеводнів, з М. Зелінським і А. Плате — каталітичну реакцію селективного гідрогенолізу циклопентанових вуглеводнів в атмо­сфері водню на платиновому каталізаторі з роз­рива­н­ням лише одного з пʼяти вуглеводень-вуглеводних звʼязків (1934), з А. Плате — реакцію С6-де­гідроциклізації (ароматизації) парафінових вуглеводнів (1936). Встановив правила гідрогенолізу та ізомеризації С3- і C4-циклоалканів, закономірності гідрува­н­ня етилену, його гомологів різного ступеня алкілува­н­ня (1950); роз­робив (спільно з Г. Ландсберґом) методику ви­вче­н­ня індивідуального складу бензину.