КАЗА́НЦЕВ Юрій Васильович (07. 12. 1935, с. Мелеуз, нині місто, Башкорто­стан, РФ — 25. 03. 2011, Уфа) — гірничий інженер-геолог. Чоловік Т. Казанцевої. Доктор геолого-мінералогічних наук (1983), член-кореспондент Академії Республіки Башкорто­стан (1995). Заслужений діяч науки Башкирської АРСР (1983). Закінчив Криворізький гірничорудний ін­ститут (Дні­пропетровська обл., 1959). Від­тоді працював у Красноярському геологічному управлін­ні; від 1965 — в обʼ­єд­нан­ні «Башнафта» (обидва — РФ). Від 1975 — в Ін­ституті геології Уфимського наукового центру РАН (Башкорто­стан): від 1980 — завідувач лабораторії, від 2006 — головний науковий спів­робітник. Наукова діяльність повʼязана з дослідже­н­нями у галузі загальної і нафтової геології, тектоніки. Спів­автор шарʼяжно-насувної теорії. Ви­вчав тектонічну будову Пере­дуральського кра­йового прогину, Магнітогорського мегаало­хтона та Гірського Криму; об­ґрунтував механізм виникне­н­ня грязьових вулканів і діапірів, їхній звʼязок з нафтогазовими родовищами; за­пропонував типізацію геологічних структурних форм. Склав карту сейсмотектонічної активності території Башкорто­стану та геологічну і тектонічну карту Пів­ден­ного Уралу з роз­міще­н­ням рудних і нафтових родовищ.