Казневський Михайло Олександрович
КАЗНЕ́ВСЬКИЙ Михайло Олександрович (19(31). 09. 1900, Одеса — 05. 07. 1984, Київ) — режисер, театрально-громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960). Член Спілки кінематографістів України (1965). Закінчив Одеської музично-драматичний інститут (1931). Навчався у О. Довженка в режисерській лабораторії при Київській кінофабриці (1936–38). Працював головним режисером літературного мовлення (Харків, 1931–35), літературно-драматичного сектору (1938–41) Українського радіокомітету, художнім керівником Державної естради (1935–38; обидва — Київ). Під час другої світової війни був художнім керівником фронтових бригад артистів Північно-Кавказького військового округу, артистом і художнім керівником Туркменської філармонії (Ашґабат). 1947–49 — художній керівник Одеської філармонії; 1949–52 — заступник голови Комітету зі справ мистецтв УРСР; 1952–64 — старший режисер Головної музичної редакції, головний режисер і художній керівник студії телебачення (усі — Київ). Автор книги «Телебачення» (К., 1960).
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Вогняний міст» Б. Ромашова, «По інший бік щілини» О. Афіногенова, «Не все кішці масляна», «Вовки та вівці» О. Островського, «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта (усі — 1925–34); радіовистави — «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка, «На перші гулі» С. Васильченка, «Маскарад» М. Лермонтова, «Русалка» О. Даргомижського, «Горе від розуму» О. Грибоєдова, «Скупий лицар» О. Пушкіна, «Алеко» С. Рахманінова, «Фіделіо» Л. ван Бетговена, «Сон літньої ночі» В. Шекспіра (усі — 1934–41); телевистави — «Мати своїх дітей» О. Афіногенова, «Собака на сіні» Лопе де Веґи, «Євгеній Онєгін» за О. Пушкіним (усі — 1953–64).