Іносов Віктор Леонтійович

Визначення і загальна характеристика

І́НОСОВ Віктор Леонті­йович (20. 11 (03. 12). 1909, Київ — 20. 02. 1995, там само) — фахівець у галузі електротехніки. Доктор технічних наук (1950), професор (1954). Державні нагороди. Закін. Київ. політех. ін­ститут (1930). Працював 1930–35 та 1941–44 на під­приємствах електро­енергетики. 1935–41 — у Київ. політех. ін­ституті; 1944–53 — в Ін­ституті електротехніки АН УРСР; 1953–58 — проф. Укр. с.-г. академії; 1958–63 — за­ступник директора з наукової роботи Ін­ституту автоматики Держплану УРСР (усі — Київ); 1963–83 — проф. Київ. інж.-буд. ін­ституту. Осн. наук. дослідж. у галузі електрифікації пром. під­приємств та електр. машин. Ви­вчав стійкість енергет. систем і регулюва­н­ня збудже­н­ня синхрон. генераторів.

Пр.: Компаундирование и электромагнитный кор­ректор напряжения. Москва, 1954; Синхрон­ные двигатели с возбуждением от полу­проводниковых выпрямителей. К., 1960; Коди в техніці. К., 1975 (усі — спів­авт.).

Є. П. Григоровський, С. В. Іносов

Завантажити статтю