Інспекції військові

ІНСПЕ́КЦІЇ ВІЙСЬКО́ВІ  — органи контролю за станом військ. У деяких країнах, зокрема Німеччині, І. в. здійснюють керівництво певним родом військ. У Рос. імперії вперше створ. Петром І для перевірки стану військ. господарства та матеріал. забезпечення військ. 1796–1809 діяло 14 І. в., що виконували функції військових округів. Укомплектуванням особового складу армії від 1812 займався інспектор. департамент Військ. мін-ва (1865 увійшов до складу Гол. штабу), особового флоту від 1827 — інспектор. департамент Мор. мін-ва (1884 перейм. у Гол. мор. штаб). 1731–1917 (з перервами) в управлін. апараті рос. армії існували посади генерал-інспекторів (піхоти, кавалерії, з інж. частини), які фактично виконували обов’язки командувачів відповід. родів військ. Під час Визв. змагань 1917–21 інститут військ. інспекторів запроваджено в укр. військ. формуваннях, зокрема гол. інспектором артилерії за Гетьманату та Директорії УНР був генерал С. Дельвіг, від 1920 ген. інспектором Армії УНР — генерал О. Удовиченко. У складі Червоної армії перші І. в. створ. 1918, згодом їхня структура та назва неодноразово змінювалися. 1947 сформовано Гол. інспекцію МО СРСР на чолі із заст. міністра оборони СРСР. Наприкінці 1980-х рр. вона складалася з інспекцій Сухопут. військ, ВПС, ВМФ, Ракет. військ спец. призначення, Ракет. військ і артилерії Сухопут. військ, Військ ППО та ін. Після проголошення незалежності України постановою КМ від 15 серпня 1992 (зі змінами від 5 лютого 1994 і від 9 червня 1997) створ. Гол. інспекцію — контрол. орган та структур. підрозділ центр. апарату МО України, підпорядк. особисто Міністру оборони. Очолює її Гол. інспектор МО України, якого призначає на посаду Президент України за поданням Міністра оборони. Гол. інспекція контролює хід реформування, будівництва і розвитку ЗС; бойову і мобілізац. готовність військ (сил) та військ. комісаріатів; оперативно-тактичну, бойову, морал.-психол. підготовку органів упр. і військ (сил); хід розвитку, модернізації, вдосконалення озброєння та військ. техніки; відповідність організац.-штат. структури об’єктів інспектування покладеним на них завданням; діяльність і якість роботи органів військ. упр. об’єднань, з’єднань, частин, установ, організацій МО України; повноту і чіткість тех., тилового та мед. забезпечення військ (сил); стан фінанс.-екон. роботи в органах упр., військах (силах), на підприємствах та в установах ЗС; діяльність військ. наук. і навч. закладів; організатор. роботу командувачів, командирів (нач.) і штабів щодо забезпечення життєдіяльності військ (сил), поліпшення служби військ та військ. дисципліни у підпорядк. їм військах (силах); підготовку допризовників і призовників до військ. служби. Тривалий час Гол. інспекцію очолював генерал армії В. Радецький (1995–2004), від 2010 — генерал-лейтенант В. Фролов.

В Україні 1995–2001 також діяла Ген. військ. інспекція — орган упр., покликаний забезпечити діяльність Президента як Верхов. Головнокомандувача ЗС України та Голови Ради нац. безпеки і оборони (РНБО) з питань контролю та керівництва військами. Очолював інспекцію Ген. військ. інспектор, якого призначав на посаду Президент. Для погодження і вирішення питань, що належать до компетенції Ген. військ. інспекції, створ. колегію у складі Ген. інспектора (голова колегії), його заст., кер. Секретаріату РНБО при Президентові України та гол. інспектора з питань інспектування видів забезпечення. Об’єктами інспектування були МО, ЗС, Прикордонні та Внутр. війська МВС, військ. частини Цивіл. оборони (підрозділи Міністерства з питань надзвич. ситуацій та захисту насел. від наслідків Чорнобил. катастрофи), ін. військ. формування України, утвор. відповідно до чинного законодавства, TCOУ, а також держ. органи, діяльність яких пов’язана з вирішенням військ. питань і забезпеченням мобілізац. розгортання військ. формувань. Осн. завдання: постій. контроль за станом і діяльністю військ; аналіз стану використання екон., тех. і наук. можливостей держави для реформування та будівництва ЗС й ін. військ. формувань; підтримання боєздатності ЗС, забезпечення пріоритет. і перспектив. напрямів їхнього розвитку; розроблення пропозицій щодо ефектив. використання бюджет. асигнувань та позабюджет. коштів; контроль за дотриманням у військах чинного законодавства, указів і розпоряджень Президента України, рішень РНБО, постанов і розпоряджень КМ України; контроль за формуванням і реалізацією у військах кадрової політики; моніторинг соц.-політ. обстановки, розроблення заходів щодо забезпечення її стабільності; перевірка виконання мобілізац. заходів і стану підготовки військ. резервів; проведення інспекцій та окремих перевірок боєготовності військ тощо.

Завантажити статтю