Ірецька Наталія Олександрівна

ІРЕ́ЦЬКА Наталія Олександрівна (Ирецкая Наталия Александровна; 1845 — 15. 11. 1922, Петроград, нині С.-Петербург) — російська співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог. Закін. С.-Петербур. консерваторію (1868; кл. Г. Ніссен-Саломан), де й працювала від 1874 (згодом Петрогр.): від 1909 — засл. проф. Водночас викладала хор. спів у С.-Петербур. училищі ордена св. Катерини (1875–1900). Удосконалювала майстерність у П. Віардо-Ґарсіа в Парижі, де познайомилася з композиторами Ш. Ґуно, Ж. Бізе, Л. Делібом, К. Сен-Сансом, письменниками І. Тургенєвим, Ґ. Флобером, Ґ. де Мопассаном. 1874 після гастролей у Німеччині повернулася до Росії; концертувала, зокрема з А. Рубінштейном, який мав знач. вплив на творчість співачки. Відома як виконавиця романсів. У викладац. діяльності особл. увагу приділяла розвитку рівності, рухливості та гнучкості голосу, інтонац. виразності. Засн. вокал. школи. Серед вихованців — Л. Андреєва-Дельмас, О. Бутомо-Названова, Н. Забєла-Врубель, В. Зарудна.

Рекомендована література

1. Ирецкая (некролог) // Еженедельник Петрогр. академ. театров. 1923. № 3–4;
   Google Scholar Internet
2. Узинг М. Профессор Петербургской консерватории Н. А. Ирецкая // Вопр. вокал. педагогики. 1978. Вып. 6.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю