ІРИНЕ́Й (Бекіш Іван; 02. 10. 1892, м. Межиріч­чя, нині Люблін. воєводства, Польща — 18. 03. 1981, Нью-Йорк, похов. у м-ку Саут-Кейнаан, шт. Пенсильванія, США) — церковний діяч. Закін. Холм. духовну семінарію (1914). У 1916 рукопоклад. у сан священика, служив пом. настоятеля кафедр. собору в м. Люблін, настоятелем парафій на Волині. Від 1928 — благочин­ний у Сарнен. (нині Рівнен. обл.), від 1934 — Камінь-Кашир. (нині Волин. обл.) пов. (від 1931 — у сані протоієрея). Від 1935 — у консисторії Польс. Православ. Церкви. Від 1936 — пом. настоятеля Пінс. собору (нині Білорусь), від 1938 — настоятель парафії в м. Лунінець (нині Брест. обл., Білорусь). 1944 ви­їхав до Німеч­чини, служив у таборах для пере­міщ. осіб. Від 1947 — у м. Шарлеруа (Бельгія): митрофор. протоі­єрей, настоятель Свято-Троїц. парафії Рос. екзархату Зх. Європи (Кон­стантиноп. патріархат). Від 1952 — у США. 28 травня 1953 прийняв чернечий постриг, во­звед. у сан архімандрита. 7 червня того ж року митрополитом Пн.-Амер. митрополії Леонтієм (Туркевичем) хіротонізов. на єпис­копа Токійського та Японського. За­ймався від­новле­н­ням православ. церк. життя в Японії, від­крив Токій. духовну семінарію (1954). 9 травня 1957 во­звед. у сан архі­єпис­копа. Від 1960 — архі­єпис­коп Бостона та Нової Англії, пом. митрополита Леонтія. 1965 обраний архі­єпис­копом Нью-Йоркським, митрополитом всієї Америки й Канади. Досяг примире­н­ня з Моск. патріархатом і автокефалії від РПЦ 1970, від­тоді Митрополія пере­йменов. на Православну Церкву в Америці. Від 1977 — на спокої.