І́РОД Корнелій Микола­йович (24. 08. 1937, с. Марицея Сучавського пов., Румунія) — український письмен­ник і пере­кладач у Румунії. Член Спілки письмен­ників Румунії (1968) та НСПУ (1991). Закінчив українське від­діле­н­ня філологічного факультету (1960) і теологічний факультет (1974) Бухарестського університету. Протоі­єрей Румунської Православної Церкви. Пише українською та румунською мовами. Дебютував 1957 на сторінках часопису «Новий вік». Автор збірки інтимної і пейзажної лірики «Вечірня молитва» (1973), оповідань «Світлотінь» (1974), у яких роз­крито морально-етичні аспекти духовного світу сучасника. Трилогія «Свято» (романи «Перед­день», 1975; «Ранок», 1984; «Сонце в очах», 1988; автор пере­кладу румунською мовою — 2002) — на тему зро­ста­н­ня сві­домості буковинських селян, про їхню боротьбу за соціальну справедливість у Румунії напередодні та після 2-ї світової війни. Пере­клав румунською мовою повість «Морська чайка» Ю. Збанацького (1962, спів­автор), казку «Політ Барвінка на Місяць» В. Росіна (1963), повість «Скарб Вовчої криниці» Л. Письмен­ної (1968), збірку казок «Коли ще звірі говорили» І. Франка (2008); українською — окремі твори румунських письмен­ників Ф. Нягу, М. Міку, І. Баєшу, М. Сентимбряну та ін. Усі за­значені книги ви­дано в Бухаресті.