Іршавська улоговина
ІРША́ВСЬКА УЛО́ГО́ВИНА — північна частина Закарпатської низовини, між масивами Вулканічного хребта — Великий Діл, Тупий, Гат та їхніми відрогами, у межах Закарпатської області. Простягається з Півночі на Південь на 18 км, із Заходу на Схід — на 15–17 км. Абсолютні висоти змінюються від 125–135 м (у центральній частині) до 375 м (на окраїнах). Дренується р. Боржава та Іршава, а також їхніми притоками. Плоске дно улоговини представлене низькими терасами цих річок. І. у. сформоване ерозійно-акумулятивною дією постійних і тимчасових водотоків. У південній частині поширений ярково-балковий рельєф, активно розвиваються схилові ерозійні процеси, спричинені вирубуванням лісів і розорюванням крутих схилів. Рослинний покрив представлений буково-дубовими лісами з домішками ясена, граба, липи, вільхи, ялини, а також заплавними і суходольними луками. Є запаси бурого вугілля та лігніту. Середня температура січня –4,1 °С, липня — +19 °С, кількість опадів — 850–900 мм/рік. У структурі земельних ресурсів переважають сільськогосподарського угіддя. Розвинені землеробство, садівництво, виноградарство. Район рекреації (сільський і зелений туризм). Є памʼятки природи загальнодержавного і місцевого значень.