Іщенко Іван Миколайович
І́ЩЕНКО Іван Миколайович (22. 06 (04. 07). 1891, с. Пустоварівка, нині Сквир. р-ну Київ. обл. — 21. 11. 1975, Київ) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1941), професор (1934), член-кореспондент АН УРСР (1945). Заслужений діяч науки УРСР (1942). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1917). Відтоді працював військ. лікарем; водночас від 1920 — у Київ. мед. інституті: 1937–55 — завідувач кафедри заг. хірургії, від 1955 — факультет. хірургії; 1933–36 — завідувач відділу експерим. хірургії Інституту експерим. біології та патології (нині в складі Інституту фізіології НАНУ, Київ); 1937–41 — наук. кер. Київ. НДІ переливання крові і невідклад. хірургії (нині Інститут гематології та трансфузіології НАМНУ). Голова правління Наук. хірург. товариства УРСР (від 1954). Наукові дослідження: трансплантація тканин, лікування ранового сепсису, алергії, теорія й практика наркозу, травмат. мозк. тиск, хірург. лікування захворювань жовч. шляхів, печінки та шлунка.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О хирургическом лечении нефритов // Новый хирург. арх. 1928. Т. 14, кн. 3; Методика денервації печінки у тварин // МедЖ. 1936. Т. 4, № 3; Материалы к патогенезу и лечению синдромов мозгового давления травматического происхождения. К., 1941; Операции на желчных путях и печени. К., 1966; Непроходимость печеночно-желчного протока при желчнокаменной болезни // КХ. 1970. № 12 (співавтор).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
