І́ЩЕНКО Іван Микола­йович (22. 06 (04. 07). 1891, с. Пустоварівка, нині Сквирського р-ну Київської обл. — 21. 11. 1975, Київ) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1941), професор (1934), член-кореспондент АН УРСР (1945). Заслужений діяч науки УРСР (1942). Учасник другої світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1917). Від­тоді працював військовим лікарем; водночас від 1920 — у Київському медичному ін­ституті: 1937–55 — завідувач кафедри загальної хірургії, від 1955 — факультетської хірургії; 1933–36 — завідувач від­ділу екс­периментальної хірургії Ін­ституту екс­периментальної біо­логії та патології (нині в складі Ін­ституту фізіології НАНУ, Київ); 1937–41 — науковий керівник Київського науково-дослідного ін­ституту пере­лива­н­ня крові і невід­кладної хірургії (нині Ін­ститут гематології та транс­фузіології НАМНУ). Голова правлі­н­ня Наукового хірургічного товариства УРСР (від 1954). Наукові дослідже­н­ня: транс­плантація тканин, лікува­н­ня ранового сепсису, алергії, теорія й практика наркозу, травматичний мозковий тиск, хірургічне лікува­н­ня захворювань жовчних шляхів, печінки та шлунка.