Ілляшенко Василь Васильович

ІЛ­ЛЯШÉНКО Василь Васильович (05. 04. 1935, с. Чехівка, нині Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл. — 29. 11. 2014, Київ) — кінорежисер, сценарист, письмен­ник, педагог. Брат М. Іл­ляшенка. Заслужений діяч мистецтв України (1998). Член НСКінУ (1974). Закін. ВДІК (Москва, 1965; викл. С. Герасимов, Т. Макарова). Від 1970 — на Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (Київ), де по­ставив стрічки: «Крутий горизонт» (1971), «Новосі­л­ля» (1973), «Серед літа» (1975), «Дні­провський вітер» (1976, новела «На косі»), «Червоне поле» (1979, 2 серії), «Увійди у кожний дім» (1990, 7 серій); за власними сценаріями — «Обітниця» (1992), «Притча» (1994), «Сповідь» (2009). І. — пред­ставник славної плеяди діячів укр. поет. кіно. Його творчій манері притаман­ні яскрава образність, романтизм, соц. загостреність та глибока нац. сутність. Автор пʼєси «Пре­блажен­на наша мати» (1994; по­ставл. у Волин. укр. муз.-драм. театрі ім. Т. Шевченка); кн.: «Середина літа» (1991), «Високосне літо зозулі» (1992), «Сльози сонця» (2003), «Пожираючи дітей своїх» (2009; усі — Київ).

Пр.: Кінорежисура. 1981 (спів­автор); Книга режисури. 2002; Історія українського кіномистецтва. 2004; Теорія смислів світового кіно. Т. 1–3, 5–7. 2008 (усі — Київ).

Літ.: Стеблина М. Василь Іл­ляшенко: «У мене немає загадки життя...» // Київ. 2006. № 1.

В. П. Шурапов

Завантажити статтю