Імунодіагностика

ІМУНОДІАГНО́СТИКА (від імуно… і діагностика) — сукупність принципів та методів діагностики, заснованих на викори­стан­ні феномену специфічного імун­ного роз­пі­знава­н­ня чужорідних структур (антигенів) рецепторами імун­ної системи. Основою імунодіагност. методів, як правило, є виявле­н­ня антигенів чи антитіл шляхом реєстрації та кількіс. оцінки результату їх специфіч. взаємодії. Також з діагност. метою використовують клітин­ні імун­ні реакції in vivo (шкірна проба на алерген­ність лікар. засобів, реакція Манту на туберкульоз тощо) та in vitro (реакція бласт-транс­формації лімфоцитів, гамма-інтерфероновий тест). Для виявле­н­ня інфекц. захворювань методами І. використовують пряму ідентифікацію — встановле­н­ня наявності в клін. матеріалі антигенів збудника або біо­молекул — маркерів захворюва­н­ня, повʼязаних з певним патол. станом, та непряму ідентифікацію — встановле­н­ня наявності в організмі хворого антитіл та (або) сенсибілізованих Т-клітин, специфічних до антигенів або біо­молекул збудника, що опосередковано свідчить про можливий контакт організму з від­повід. збудником. Імунодіагност. методи за­стосовують для діагностики онкол. захворювань (виявле­н­ня пухлино-асоці­йованих антигенів або онкомаркерів), аутоімун. хвороб, алергіч. станів, вагітності, станів з ризиком тромбо­утворе­н­ня тощо. Діагност. набори, у яких використовують принцип реакції антиген–антитіло для виявле­н­ня патол. процесу, називають імунол. тест-системами. Роз­різняють серологічні та імунохім. методи І. Перші (аглютинація, преципітація, реакція звʼязува­н­ня комплементу) ґрунтуються на прямому виявлен­ні утвор. комплексів антиген–антитіло, в імунохім. методах для візуалізації імун. комплексів використовують мітку, повʼязану з одним із компонентів реакції антиген–антитіло (див. Імунохімія). Залежно від типу мітки імунохім. методи поділяють на імуноензиматичні (мітка — ензим), радіоімун­ні (мітка — радіо­актив. ізотоп), імунофлуоресцентні (мітка — флуоресцентна речовина) та імунохромато­графічні (мітка — колоїдне золото або ін. колоїд). Якщо в імунохім. методах один із компонентів реакції антиген–антитіло повʼязаний з твердою фазою (полістиролом, нітроцелюлозою), їх називають твердофазними. У більшості сучас. імунол. тест-системах за­стосовують метод твердофаз. імуноензиматич. (імунофермент.) або імунохроматогр. аналізу (напр., тест на вагітність).

Завантажити статтю