Іванюк Олексій Андрійович
Визначення і загальна характеристика
ІВАНЮ́К Олексій Андрійович (13. 03. 1954, м. Пирятин Полтавської обл.) — живописець. Чоловік О. Іванюк. Член НСХУ (2003). Закінчив Кримське художнє училище (Сімферополь, 1987; викл. В. Бернадський, Л. Грейсер, М. Моргун). Викладав 1988–2008 образотворче мистецтво у Пирятинській школі-гімназії естетичного виховання. На творчій роботі. Учасник всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок від 1978. Персональні — у Києві (2003, 2007–09), Лубнах (Полтавської обл.), Каліфорнії (США; обидві — 2006), Полтаві (2007, 2010), Прилуках (Чернігівської обл., 2008), Варшаві (2009). Основні жанри — пейзаж, натюрморт. Картини вирізняє емоційна відвертість, душевна теплота, що стверджує гармонію життя. Домінанти творчості — глибинне коріння національної традиції, української культурної спадщини. Окремі полотна зберігаються в Національному художньому музеї, Національному музеї Т. Шевченка, Музеї культурної спадщини у Києві, Полтавському краєзнавчому музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Березень», «Квіти польові» (обидва — 2002), «Кручені паничі», «Натюрморт із нарцисом», «Калина червона» (усі — 2004), «Поле сонця», «Яблуневий цвіт», «Вечірній подих» (усі — 2005), «Тиша», «Літечко» (обидва — 2006), «Соняхи» (2007), «Зоране поле», «Таке життя…», «На городі» (усі — 2009), «Холодно» (2010).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
