КУЗНЕЦО́В Володимир Іванович (15(27). 06. 1886, м. Пльос Ко­стром. губ., нині Іванов. обл., РФ — 1953, Київ) — хімік. Брат М. Кузнецова. Проф. Закін. хім. факультет Харків. технол. ін­ституту (1913). У 1913–15 — стипендіат каф. тех­нології орган. речовин Донсько­го політех. ін­ституту (м. Новочеркаськ, Росія). Працював у лаб. орган. речовин Моск. вищого тех. училища, ви­вчав методи контролю різних вироб-в (1913–14); був асист. каф. технології орган. речовин у Новочеркаську, де проводив практ. заня­т­тя з орган. технології (1914–15). Від 1915 — у Хар­ків. технол. ін­ституті: асист. каф. цукр. виробництва, 1917–18 та від 1927 — зав. лаб. цукр. виробництва, також виконував обовʼязки асист. з аналіт. хімії (1919–20), від 1920 — професор кафедри технології води і палива. Водночас 1921–27 викладав на каф. с.-г. та ліс. технології Харків. с.-г. ін­ституту. 1946–50 — спів­­роб. від­ділу палива Ін­ституту орган. хімії і технології АН УРСР (Київ). Основні напрями наукових досліджень — технологія пере­робле­н­ня цукро­нос. рослин, цукр. виробництво. 1927 разом з ін. спів­роб. н.-д. каф. цукр. виробництва Харків. тех­нол. ін­ституту організував і провів роботи із дослідж. й технології пере­робки цукр. буряка у різних регіонах СРСР (зокрема Україна, Кубань, Сибір, Киргиз­стан).