Ігрень
ІГРЕ́НЬ – міський східний район Дніпропетровська (до 1977 – місто Дніпропетровської міської ради). Знаходиться на лівому березі Самари та її притоці Маячці (бас. Дніпра), за 15 км від центру Дніпропетровська. Як окремий насел. пункт І. засн. 1780. Мав також назви Огрінь, Огрень (з татар. – «проклятий»; 1660 тут татар. війська зазнали поразки від запороз. козаків під командуванням отамана І. Сірка), Нова І. (Стара І. – на Ігрен. о-ві). 1736 під час рос.-турец. війни на цих землях споруджено Усть-Самар. ретраншемент (1783 ліквідовано). Від 1859 – містечко. У 19 – на поч. 20 ст. – у складі Новомоск. пов. Катеринослав. губ. 1863 було 90 дворів, 776 жит. У 2-й пол. 19 ст. – центр ліс. торгівлі. У І. виготовляли брички, колеса, віконні рами, скрині, кошики. До поч. 20 ст. працювала пристань. 1873 відкрито залізнич. ст. Одинково (від 1904 – І.) Лозово-Севастоп. залізниці (1895 її передано Катеринин. магістралі). На поч. 20 ст. мешкало бл. 1 тис. осіб, відбувалися 2 ярмарки на рік, працювали 3 заводи. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від серпня 1941 до жовтня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1959 – місто рай. значення. 1959 мешкало бл. 18,2 тис., 1970 – 22 тис. осіб. На поч. 1960-х рр. тут працювали промкомбінат, хлібозавод, граніт. кар’єр, овоч. радгосп «Самарський», овоч.-картопляна дослідна станція; діяли середня, 3 восьмирічні, 2 початк. школи, школа робітн. молоді, Будинок культури, 3 клуби, кінотеатр, 2 б-ки. Нині функціонують обласні психіатр. лікарня та клінічне лікув.-профілакт. об’єдн. «Фтизіатрія». Див. також Ігренські стоянки.
Н. І. Капустіна
Фотоілюстрації
Населені пункти 
