Ізаї Карой
І́ЗАЇ Карой (1887, м. Калоча, Австро-Угорщина, нині Угорщина — 1938, м. Берегове, нині Закарпатської обл.) — живописець і графік. Навчався в Ужгородській учительській семінарії, Будапештській академії мистецтв (1908–12; викладач Імре Ревес). Від 1921 жив на Закарпатті. Викладач Берегівської гімназії. На творчій роботі. Основні галузі — станковий і монументальний живопис, графіка. Створював реалістичні портрети сучасників, базовані на досконалому академічному рисунку; виконані олією чи вугіллям, вони виділяються глибиною проникнення в образ та психологізмом зображення моделей; також розписував церкви, зображував памʼятки архітектури, пейзажі. Учасник мистецьких виставок. Персональні — у Будапешті (1918). Окремі полотна зберігаються у Закарпатському художньому музеї (Ужгород).
Додаткові відомості
- Основні твори
- графічні серії — «Дерев’яні церкви Закарпаття», «Пейзажі Мараморощини»; живопис — «Дівчина», «Жінка», «Жінка у хустині» (1915), «Автопортрет» (1930-і рр.).