Ізмайлович Дмитро Васильович
ІЗМА́ЙЛОВИЧ Дмитро Васильович (1890, м-ко Сатанів, нині смт Городоцького р-ну Хмельницької обл. — 15. 10. 1976, м. Ріо-де-Жанейро) — живописець. Бронзова медаль Бразильського товариства витончених мистецтв у Ріо-де-Жанейро (1948), срібна і бронзова медалі 1-го Панамериканського салону мистецтв у Порто-Алеґре (1958). Учасник 1-ї світової війни. Закінчив Сумський кадетський корпус (1907), навчався у Павловському військовому училищі у Санкт-Петербурзі, Українській академії мистецтв (Київ, 1918–19; викладач М. Жук). Відтоді жив у Стамбулі, від 1926 — у США, від 1927 — у Бразилії. Учасник художніх виставок від 1919. Персональні — у Києві (1919), Ріо-де-Жанейро (1968, 1984–85, 1998, 2000), Сан-Пауло (1974, 2004), Форталезі (1984), Порто-Алеґре (1998). Автор пейзажів, архітектурних видів, інтерʼєрів, натюрмортів, копій фресок і мозаїк у храмах, акварелей з краєвидами Стамбула, копій з мозаїк та фресок Кахріє-Джамі і Одалар-Джамі (експонувалися в Нью-Йорку, Бостоні, Ріо-де-Жанейро, Лондоні), портретів короля Єгипту Фарука, поетів Р. Таґора і М. Бандейри, вченого А. Атанде, державних діячів Бразилії та дипломатів.

