Ізоляція
ІЗОЛЯ́ЦІЯ (від франц. isolation — відділення, роз’єднання) у
біології (генетиці популяцій) — обмеження або порушення вільного схрещування індивідів і перемішування різних форм організмів; один із чинників еволюції. Роль І. у виникненні та поглибленні відмінностей між близькими формами живих організмів довів англ. природодослідник Ч. Дарвін (див. Дарвінізм) на прикладі острів. фаун і флор. Залежно від природи ізоляц. бар’єрів виділяють геогр. (відокремлення певної популяції від ін. популяцій того ж виду будь-якою геогр. перепоною; напр., водні бар’єри — мор. протока, річка — є перешкодою для розселення назем. видів, суходіл — для водяних, гори — для долинних, долини — для гірських) та репродуктивну, або біол. (несхрещуваність у природ. умовах між організмами, які мешкають разом) І. Геогр. І. може виникати внаслідок зміни фіз.-геогр. умов у межах ареалу виду або під час розселення груп особин за його попередні межі. Вона сприяє інбридингу та спричиняє алопатичне видоутворення. Репродукт. І. забезпечується до- та післякопуляц. механізмами. Виокремлюють декілька її форм: генет. (загибель зигот, розвиток повністю або частково стерил. гібридів і їхня знижена життєздатність), екол. (перешкоди до парування зумовлені різними місцями проживання), етол. (пов’яз. з особливостями поведінки), морфофізіол. (відмінності у розмірах, пропорціях і структурах організмів та окремих органів), фізіол., або сезонну (різні періоди розмноження). У
медицині — відокремлення інфекц. хворих від ін. осіб. З цією метою у більшості лікув.-профілакт. закладів, а також будинках відпочинку, санаторіях, військ. частинах створюють спеціально обладнані приміщення — ізолятори: бокси (з окремими входом і виходом), напівбокси, шлюзовані та боксовані палати. Відокремлені приміщення також створюють для хворих тварин. У
психології розрізняють групову (вимушене тривале перебування групи людей в умовах обмеженого простору і постій. спілкування з одними і тими самими людьми) та сенсорну (перебування особи в середовищі, у якому повністю або максимально усунено дію подразників) І. Групова І. виникає під час віддалених експедицій, підвод. плавання, тривалих косміч. польотів тощо. Вона зумовлює емоц. напруження між людьми, конфлікти, причини яких людина вбачає у діях партнерів. Сенсорна І. виникає природ. шляхом або створюється штучно як складова частина певного експерименту. Також існує поняття «соц. І.» — відторгнення індивіда або соц. групи від ін. індивідів або соц. груп унаслідок припинення або різкого скорочення соц. контактів і взаємин. До І., як правило, вдається та сторона, яка вважає, що у процесі спілкування втрачає більше, ніж отримує. Соц. І. не передбачає ворожнечі, будь-які деструктивні дії спрямовані виключно на припинення контактів і закінчуються відразу після цього. У
будівництві та техніці — захист будівель та споруд, а також устаткування від шкідливого впливу атмосфер., експлуатац. та ін. чинників; сукупність заходів, які його забезпечують. Розрізняють вологоізоляцію (захист буд. конструкцій і устаткування від руйнів. дії ґрунт. вологи, конденсату пари повітря, атмосфер. опадів, експлуатац. вологи під час вироб. процесів), гідроізоляцію (захист споруд і устаткування від витікання води, напр., з резервуарів, та від її проникнення або шкідливої дії, що спричиняє вимивання ґрунту, частинок бетону, корозію металів, гниття деревини), електроізоляцію (розділення конструктив. елементів електротех. або радіоелектрон. пристрою з метою попередження електрич. контакту або пробиття між ними), звукоізоляцію (комплекс заходів зі зниження шумів, що проникають у приміщення ззовні) та віброізоляцію (гасіння вібрації та зменшення шуму від машин за допомогою амортизаторів, прокладок, динаміч. гасників), пароізоляцію (захист огороджув. конструкцій від проникнення водяної пари або конденсов. вологи), тепло-, або термоізоляцію (захист будинків, тепл. пром. установок, холодил. камер, трубопроводів та ін. об’єктів від небажаного теплообміну). І. широко використовують в усіх галузях для забезпечення довговічності споруд і їхньої високої експлуатац. якості. Її мають передбачати під час проектування. Для захисту використовують відповідні ізоляц. матеріали. Деякі з них мають вузькоспеціаліз. призначення, напр., електроізоляц. матеріали (їм властивий великий опір проходженню постій. електрич. струму; діапазон питомого об’єм. опору 109–1015 Ом·м), ін. можуть бути використані для вирішення комплекс. завдань, зокрема водночас звуко- і теплоізоляції. Ізоляц. матеріали повинні забезпечувати не лише якісну І., а й бути екологічними та безпечними для здоров’я людей. У
лінгвістиці — стилістич. засіб, який використовують для аналізу текстів переважно худож. літ-ри (розділення речень); у морфол. типології — вираження відносин між словами в мові унаслідок з’єднання декількох слів між собою способом прилягання або за допомогою службових слів. До ізолюючих мов (протиставляють аглютинатив., флектив. і полісинтетичним; див. Класифікація мов) належать здебільшого коренеізолюючі (аморфні, кореневі) мови, в яких узагалі немає афіксів (частина слова, що має певне граматичне значення і змінює значення кореня), а рідше — й основоізолюючі, в яких немає лише афіксів словозміни. Тобто осн. їхніми ознаками є незмінність слів за відмінками, числом, особою тощо та вираження грамат. значення і синтаксич. відношень переважно порядком слів. До ізолюючих мов належать: старокитайська (менше — китайська), в’єтнамська, деякі мови Зх. Африки (напр., еве).
Рекомендована література
- T. Dobzhansky. Genetics and the Origin of Species. New York, 1937;
- 1941;
- 1951;
- E. Mayr. Systematics and the Origin of Species. New York, 1942;
- Кузнецов П. С. Морфологическая классификация языков. Москва, 1954;
- Солнцева Н. В. Проблемы типологии изолирующих языков. Москва, 1985;
- Георгиевский А. Б. Дарвинизм. Москва, 1985;
- Яблоков А. В., Юсуфов А. Г. Эволюционное учение. Москва, 1989;
- N. McWilliams. Psychoanalytic diagnosis: Understanding personality structure in the clinical process. New York, 1994;
- Лебедев В. И. Психология и психопатология одиночества и групповой изоляции: Учеб. пособ. Москва, 2002;
- Изоляция. Материалы и технологии. Москва, 2006;
- Корж О. П. Основи еволюції: Навч. посіб. С., 2006;
- Смирнов Б. А., Долгополова Е. В. Психология деятельности в экстремальных ситуациях. Х., 2007.
Завантажити статтю
