Зубик Роман-Степан

ЗУ́БИК Роман-Степан (14. 01. 1902, Львів — 26. 06. 1941, там само) — історик, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1932). Учасник боїв за Львів у листопаді 1918, у червні–жовтні 1919 воював в УГА (1928 відзначений Хрестом УГА). 1920 закінчив Академічну гімназію у Львові, 1921–25 вивчав право в Українському (таємному) університеті (Львів), 1925–30 — історію у Львівському університеті. 1930 захистив дисертацію «Gospodarka finansowa miasta Lwówa w latach 1624–1635», 1932 склав додатковий іспит на здобуття ступеня магістра філософії. 1930–39 вчителював у Малій семінарії (Львів); від 1939 викладав історію у Львівському університеті; водночас 1940 — науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи Історичного архіву Львова. Брав участь у діяльності Богословського наукового товариства, активно співпрацював у Історико-філософській секції НТШ, зокрема Комісії нової історії України, був секретарем Статистичної комісії НТШ. Досліджував проблеми господарської історії Галичини, торгівлі Київської Русі, історії львівської пошти. Вміщував публікації у львівських періодичних виданнях, зокрема в таких, як «Записки НТШ», «Календарі “Червоної калини”». Зі встановленням на території Західної України радянської влади восени 1939 висловлював незадоволення політикою русифікації, на загальних зборах НТШ 14 січня 1940 єдиний голосував проти ліквідації товариства. 29 березня 1940 заарештований, після нападу Німеччини на СРСР розстріляний у львівській тюрмі.

Завантажити статтю