ЗУ́БИК Роман-Степан (14. 01. 1902, Львів — 26. 06. 1941, там само) — історик, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1932). Учасник боїв за Львів у листопаді 1918, у червні–жовтні 1919 воював в УГА (1928 від­значений Хрестом УГА). 1920 закінчив Академічну гімназію у Львові, 1921–25 ви­вчав право в Українському (таємному) університеті (Львів), 1925–30 — історію у Львівському університеті. 1930 захистив дисертацію «Gospodarka finansowa miasta Lwówa w latach 1624–1635», 1932 склав додатковий іспит на здобу­т­тя ступеня магістра філософії. 1930–39 вчителював у Малій семінарії (Львів); від 1939 викладав історію у Львівському університеті; водночас 1940 — науковий спів­робітник, за­ступник директора з наукової роботи Історичного архіву Львова. Брав участь у діяльності Богословського наукового товариства, активно спів­працював у Історико-філософській секції НТШ, зокрема Комісії нової історії України, був секретарем Статистичної комісії НТШ. Досліджував про­блеми господарської історії Галичини, торгівлі Київської Русі, історії львівської пошти. Вміщував публікації у львівських періодичних ви­да­н­нях, зокрема в таких, як «Записки НТШ», «Календарі “Червоної калини”». Зі встановле­н­ням на території Західної України радянської влади восени 1939 висловлював незадоволе­н­ня політикою русифікації, на загальних зборах НТШ 14 січня 1940 єдиний голосував проти ліквідації товариства. 29 березня 1940 заарештований, після нападу Німеч­чини на СРСР роз­стріляний у львівській тюрмі.