Іваненко Володимир Михайлович
ІВАНЕ́НКО Володимир Михайлович (13. 02. 1933, Чернігів) — скульптор. Батько С. Іваненка. Член НСХУ (1968). Закін. Київський художній інститут (1961; викл. М. Лисенко, І. Макогон, О. Олійник). Працював у Києві: 1963–66 — викладач Худож. студії Дарниц. будинку піонерів, від 1966 — викладач рисунку Коледжу легкої промисловості. Від 1959 — учасник всеукр. та всесоюз. мистецьких виставок. Основні галузі — монум., монум.-декор. і станк. скульптура. Автор пам’ятників і пам’ят. знаків, портретів героїв 2-ї світової війни та діячів культури. Твори вирізняються тонким психологізмом, достовірністю життєвих спостережень. Окремі роботи зберігаються у Нац. істор.-етногр. заповіднику «Переяслав», Яготин. істор. музеї (обидва — Київ. обл.), Стаханов. істор.-худож. музеї (Луган. обл.), Краматор. і Донец. ХМ, Ізмаїл. музеї О. Суворова (Одес. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- композиції — «Шахтарі» (1961), «Земля» (1964), «Травень 1945 року» (1980), «На зміну» (1986), «Дорогами війни» (1987); пам’ятники — полеглим під час форсування Десни (с. Оболоння Короп. р-ну Черніг. обл., 1979) та Корсунь-Шевченків. операції 1944 (м. Корсунь-Шевченківський Черкас. обл., 1983), «Солдат» (м. Яготин Київ. обл., 1984), В. Леніну (м. Тиврів Вінн. обл., 1985; м. Унеча Брян. обл., РФ, 1987), загиблим при звільненні с. Білогородка Ізяслав. р-ну Хмельн. обл. (1987) та м. Новоархангельськ у 1944 (Кіровогр. обл., 1989), М. Щорсові (м. Унеча, 1988); погруддя — М. Островського (м. Шостка Сум. обл., 1968), М. Старицького (с. Кліщинці Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл., 1978), двічі Героя Соц. Праці Л. Шліфера (с. Надлак Новоархангел. р-ну Кіровогр. обл., 1987), І. Богуна (Академія СБУ, Київ, 1992); рельєфи — «Революція» (м. Рибніца, Молдова), «Солдат, танкіст, льотчик» (м. Лисичанськ Луган. обл.; обидва — 1977), «Т. Шевченко» (Шевченків. кімната у Київ. університеті, 1979), «Перемога», «Партизани» (обидва — 1987, Херсон. обл.).
Рекомендована література
- Скульптор Михайло Лисенко та його учні: Каталог. К., 2006.