Іваничівський район

ІВА́НИЧІВСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у південно-західній частині Волинської області. На Пд. межує із Сокал. р-ном Львів. обл., на Зх. — із Польщею (протяжність спіл. кордону 24 км). Утвор. 1940. У 1962 ліквідовано, 1966 відновлено. Від 22 червня 1941 до 20 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Площа 645 км². Насел. 35 995 осіб (2001), переважно українці, проживають також росіяни, білоруси. У складі р-ну — смт Іваничі та 58 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Волинської височини. Поверхня — підвищена хвиляста лесова рівнина. Найвища точка — на околиці с. Грибовиця (251 м над р. м.). Невелике розчленування рельєфу р-ну обумовлено річками Зх. Буг і Луга. Найбільше погорбування — на околицях сіл Гряди, Верхнів, Кропивщина, Грибовиця. Є поклади кам’яного вугілля, товщина шарів якого досягає до 130–140 см (Нововолин. родовище Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну). Побл. с. Мишів добувають глину, побл. с. Грибовиця — пісок, мергель. Створ. бл. 50-ти ставків, є 1 озеро (Павлівське). Виявлено джерела мінерал. вод. Ґрунти темно-сірі опідзолені й чорноземні опідзолені (35 %), ясно-сірі й сері лісові (32 %), чорноземні типові слабо- та малогумусні. Пл. лісів 7,5 тис. га (сосна, дуб, граб, береза, осика, вільха). Гол. підприємства розташ. у райцентрі та с. Павлівка (ВАТ «Павлів. пивзавод»). С. госп-во зерн.-буряківничого напряму з розвинутим м’ясо-молоч. тваринництвом. Осн. культури: озима пшениця, ячмінь, цукр. буряки, картопля. Пл. с.-г. угідь 47,9 тис. га, з них орних земель — 39,1 тис. га. Нині в І. р. працюють 19 с.-г., 53 фермер., 64 приват. підприємств. У р-ні — 42 заг.-осв. школи, 20 дитсадків; центр. рай. лікарня, 6 амбулаторій, 42 фельдшер.-акушер. пункти; дит. муз. школа, рай. дім «Просвіта», 29 установ клуб. типу, 27 б-к, Іваничівський історичний музей; готель; відділ. 3-х банків. Є 3 парки та 7 зон відпочинку. Функціонують народні чол. вокал. ансамбль «Серпанок», фольклор. ансамбль «Ліщинонька» (обидва — с. Стара Лішня), театр (с. Гряди), фольклорні ансамблі «Калина» (с. Заставне) та «Берегиня» (с. Жашковичі). Виходить г. «Колос». Пам’ятки архітектури: комплекс Успен. церкви у с. Низкиничі (1659, зберігається саркофаг і надгробок А. Киселя), Богородиц. церква та дзвіниця у с. Бужковичі (18 ст.), церква Різдва у с. Мовників (1713), Микол. церква у с. Стара Лішня (1773–78), Хрестовоздвижен. церква у с. Колона (1779), Параскеїв. церква у с. Милятин (1778), Успен. церква у с. Старий Порицьк (1784; усі — нац. значення); Михайлів. церква у с. Павлівка (1650), церква Параскеви П’ятниці у с. Соснина, Покров. церква у с. Грибовиця (обидві — 18 ст.), церква сорока мучеників у Іваничах (18–19 ст.), Покров. церква у с. Поромів (1750–1880), Введен. церква у с. Литовеж (1791), церква Різдва Богородиці у с. Грушів (1803), церква зачаття св. Івана Предтечі у с. Тишковичі (1834), Микол. церква у с. Жашковичі (1875), Микол. церква у с. Мишів (1885), Ризоположен. церква у с. Менчичі (1887), Михайлів. церква у с. Топилище (1904), Хрестовоздвижен. церква у с. Заболотці (1906), Покров. церква у с. Орищі (1920), Михайлів. церква у с. Біличі (1930). На тер. р-ну — 49 пам’яток історії та культури. У с. Литовеж — городища «Гірка» та «Замок», у с. Лежниця — городище «Чуб» (усі — 11–13 ст.). 2003 у с. Павлівка на честь примирення 2-х сусід. народів на укр.-польс. кладовищі президентами Л. Кучмою та А. Кваснєвським відкрито пам’ятний знак і каплицю. Серед видат. уродженців — біолог, агрохімік, дійс. чл. ВАСГНІЛ Є. Бобко (с. Будятичі), економіст Є. Мних (с. Заболотці); поет В. Вербич (с. Грибовиця); співак (тенор), засл. арт. РРФСР С. Вах (с. Поромів), бандуристка, композитор Р. Гіщинська (с. Заставне).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю