Іваничук Наталія Романівна

ІВАНИЧУ́К Наталія Романівна (29. 11. 1959, смт Щирець Пустомитів. р-ну Львів. обл.) — перекладачка. Дочка Р. Іваничука. Член НСПУ (1993). Закін. факультет іноз. мов Львів. університету (1982). Відтоді викладала у Львів. мед. університеті; 1992–96 — науковий співробітник Н.-д. центру періодики ЛНБ; від 1997 — у Львів. університеті: засн. і дир. Центру країн Пн. Європи та Центру програми «Балтій. університет» в Україні (до 2002), від 2004 — викладач нім. і норвез. мов. 2002–04 — аташе з питань преси і культури Посольства України у Фінляндії. Перекладає з норвез., нім. та швед. мов. Її переклади вирізняються мовним багатством та вдалим відтворенням стилістики оригін. тексту. У її інтерпретації вийшли окремими вид. такі книги: з нім. — Л. фон Захер Мазох «Вибрані твори» (2001, співавт.) та «Венера в хутрі: Повісті», Б. Шефер «Пес на ім’я Мані, або Абетка грошей» (обидві — 2008) і «Кіра, або Дірка від бублика» (2009; усі — Львів); з норвез. — К. Ербек «Випробувальний термін» (К., 1987), Ю. Ґордер «Світ Софії» (1997), «У дзеркалі, в загадці…», «Віта бревіс» (обидві — 1998) та «Замок у Піренеях» (2009), «Вибрані твори» Т. Весоса і К. Гамсуна (обидві — 2000), підручник «Історія Норвегії» (2001), Й. Ґальтунґ, А. Несс «Політична етика Ґанді» (2001), В. Генріксен «Королівське дзеркало» (2002), «Вибрані норвезькі новели» (2003), Л. Ульманн «Поки ти заснеш» (2004; усі — Львів), Анне-Кат Вестлі «Мама, тато, восьмеро дітей, бабуся та вантажівка», «Бабуся і восьмеро дітей у лісі» (обидві — 2007), «Марта і бабуся, бабуся і Мортен» та «Маленька подяка від Антона» (обидві — 2008); зі швед. — А. Єнсен «Мазепа» (1993; усі — Київ), Т. Янсон «Вибрані твори» (2004) і «Країна Мумі-тролів» (2004, т. 1; 2005, т. 2, 3), З. Топеліус «Казки» (2008), Г. Мейнандер «Історія Фінляндії» (2009; усі — Львів).

Завантажити статтю